fbpx

Вже другу ніч не можу заснути. Не дають спокою докори сумління, чи що. Так, мені не легко, я скоро стану молодою матусею, але я все одно не готова, щоб з нами пожили тимчасово і мої, і чоловікові батьки одночасно, це занадто! А вони саме таке бажання виявили. Але будиночок у нас зовсім не великий, то занадто людей, плюс я думаю, що мені не до такої великої компанії буде у перші дні і тижні. Але і мама, і свекруха не сприйняли серйозно мої прохання і відмову, і все одно всі збираються їхати до нас!

Вже другу ніч не можу заснути. Не дають спокою докори сумління, чи що. Так, мені не легко, я скоро стану молодою матусею, але я все одно не готова, щоб з нами пожили тимчасово і мої, і чоловікові батьки одночасно, це занадто! А вони саме таке бажання виявили.

Я зараз на 7 місяці очікування дитинки. Живу з чоловіком Артемом, стосунки з батьками з обох сторін хороші, але…

Вони живуть в іншому місті,у райцентрі, близько шести годин дороги на машині. Це наше з чоловіком рідне місто, де ми і познайомилися, але потім переїхали в обласний центр, знайшли роботу, зняли квартиру, а потім купили невеликий заміський будинок, в якому і живемо. платимо за нього іпотеку.

Так ось, бачимося з нашими батьками раз в два місяці стабільно. В останній приїзд моїх тата й мами у мене з мамою зайшла розмова про те, що я б хотіла, щоб вона приїхала до мене відразу після народження дитини допомогти перші тижні з малюком. Це перша наша і довгоочікувана дитина. Мама з радістю погодилася, адже я єдина дочка, і каже «Добре, ми з татом обов’язково приїдемо пожити до вас».

Я трохи розгубилася, тому що запрошувала на допомогу тільки маму. Не подумайте, з татом у мене хороші відносини, я його люблю, але… Завжди, коли вони до нас приїжджають, ми всі товчемося одне у одного на головах. Тато рраз в півгодини-годину бігає на терасу палити, потім погано миє руки, і запах від нього йде ще й який, а я й сама дуже не люблю цей запах, а особливо мене бентежить, що тато буде бігати на терасу чи на веранду, коли вдома буде новонароджений. І запах, і протяги.

Але не тільки в цьому справа. Тато, звичайно, коли приїжджає, завжди зробить, що потрібно, і в магазин збігати може, і приготувати щось. і на ділянці попрацювати. Але це буде рання весна, ще ніяких робіт в саду чи в городі. А коли нічого робити, йому завжди стає у нас нудно, і він починає скаржитися: то ввімкни ноутбук, то телевізор, який у нас з 4-х пультів вмикається, і батько весь час забуває, як і яким саме ввімкнути.

А я хочу насолодитися в цей період малюком, клопотами, пов’язаними з дитинкою, а не розважати тата, особливо якщо врахувати, що я хотіла і чекала малюка 2,5 роки! Тим більше, чоловік працює сам на себе, він приватний підприємець-фрілансер, і, по суті, може хоч 3 тижні просидіти зі мною, допомагати. Але мені хотілося, щоб приїхала мама, показала, як купати/сповивати і таке-інше. А тут на тобі…

Я м’яко сказала і пояснила мамі, що хочу, аби вона приїхала сама, без тата, а тато пізніше може приїхати, забрати її, заразом побуде кілька днів, але вже тоді, коли малюкові буде тиждень -два. Мама трохи образилася, сказала, що як це вона без тата приїде. Але варіант того, що вони приїдуть і будуть сидіти тут тиждень чи два обидва, мене не влаштовує. Мама буде дійсно допомагати з малюком, а тато? І якщо мої батьки будуть у нас, то виходить, батьки чоловіка теж тоді захочуть з іншого міста приїхати, і вже не відмовиш – тоді буде ображатися чоловік. так і вийшло! Подзвонила свекруха і сказала, що воин зі свекром теж приїдуть одразу пісся народження дитинки і залишаться на кілька днів чи тиждень!

Ну, це вже перебір! Будиночок у нас зовсім не великий, то занадто людей, плюс я думаю, що мені не до такої великої компанії буде у перші дні і тижні.

Одним словом, і мама, і свекруха не сприйняли серйозно мої проханняі відмову, і все одно всі збираються їхати до нас!

Сказали обидві, що я веду себе негарно, і що вони не можуть не приїхати, не підтримати нас.

Тепер мені не дає спокою сумління. Спочатку, я була впевнена, що права, відмовляючи їм і висуваючи свої умови. А тепер розумію, що скоріше за все помиляюся і чиню не гарно по відношенню до них усіх.

Але мені стільки допомоги не потрібно, все до народження вже буде готово, в мене є чоловік, а хотітиметься, скоріше за все, просто спокою. Мама аргументує: а хто в магазин збігає в разі чого і таке інше, а я відповідаю, що є ще чоловік, та й магазин під боком, хвилинна справа.

Хочу почути незалежну думку: я дійсно не права? Як мені вийти з цієї ситуації, щоб нікого не образити?

Думаю, як варіант, взагалі відмовитися від допомоги, навіть маминої, і коли дитині виповниться місяць, запросити всіх батьків разом. Так мабуть буде краще для всіх.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page