fbpx
життєві історії
Вже кілька днів думаю, яку відмовку вигадати, аби не запрошувати невістку Валентину на свій ювілей. А все через її дітей. Дай, гадаю, пригощу новоспечену невістку, нехай знає, як треба готувати. Вона, мабуть, не знала про смаки свого нового чоловіка і хотіла покласти йому шматочок

Вже кілька днів думаю, яку відмовку вигадати, аби не запрошувати невістку Валентину на свій ювілей. А все через її дітей.

Мами мають мене зрозуміти. Ситуація не з простих, тож прошу вашої допомоги. Нещодавно мій син одружився. Кирилу моєму 27 років, його обраниці Валі – 30. Різниця невелика, це мене не особливо бентежило. З’явилася гірша проблема: у цієї жінки вже було двоє своїх дітей.

До весілля я постійно сперечалася з сином, казала, що не прийму їх. Я була засмучена, бо до цієї Валі мій син мав прекрасну дівчину, його ровесницю. Вони зустрічалися дуже довго, але раптом розбіглися.

Кирило чомусь постійно її у всьому підозрював, тягнув із весіллям, бо був не впевнений у ній. А потім вона приголомшила його новиною про те, що при надії. Звичайно, як мати, я наполягала, щоб вони одружилися. Але Кирило сказав, що взагалі сумнівається, що він є батьком дитини.

– Ти ж не хочеш бути схожим на свого батька, який покинув нас, коли ти був маленьким? Сам подумай, чи стала б Оля тобі брехати? Нісенітниці які! – тоді я вірила, що дівчина сина чесна з ним.

А ще мені дуже не хотілося, щоб Кірюша повторював помилки мого колишнього чоловіка. Але кожен має свій шлях.

Виявилося, що Оля дійсно зраджувала сину. Вона зникла з його життя, а наші стосунки із сином стали більш натягнутими. Потім він повідомив про весілля, зі мною ні про що вже не радячись. На розпис я не прийшла.

Довго вагалася і зрештою вирішила познайомитися з синовою новою дружиною та її дітьми. Зібралася з духом і зателефонувала, запросила до себе.

Дружина Кирила одяглася дуже стримано, охайно. Поводилася максимально чемно, мабуть, хотіла мені сподобатися. Діти зайвого не балакали, їм дуже сподобалася моя їжа. Хлопчику 8 років, дівчинці 5. Вечерю ми провели практично мовчки, іноді перекидаючись черговими фразами. Був, щоправда, лише один момент.

Я приготувала свою фірмову м’ясну запіканку. Кирило її ніколи не любив, але всім нашим родичам вона завжди подобалася. Дай, гадаю, пригощу новоспечену невістку, нехай знає, як треба готувати. Вона, мабуть, не знала про смаки свого нового чоловіка і хотіла покласти йому шматочок.

Я перехопила її руку зі словами: «Він не їстиме її, навіть не намагайся». На що Валя дуже здивувалася і сказала:

– Ви впевнені? Просто мою запіканку Кирило уплітає за обидві щоки.

Всередині мене горів вогонь , але я стрималася. Фінальною точкою стало те, що я почула, як діти цієї Валі називають мого сина татом.

А перед відходом її донька запитала мене: «Тепер ви будете нашою бабусею?» Я одразу відповіла: “Ні! Я не ваша бабуся, я мама Кирила, запам’ятайте це!”

Як ви розумієте, це була перша та остання наша зустріч.

Кирило подзвонив мені та влаштував сцену, мовляв, навіщо таке говорити маленьким дітям. Я просто сказала їм правду!

“Що ти від мене хочеш? У них, напевно, є свої бабусі та дідусі. І взагалі, твоя Валя якась дуже серйозна, а діти – мовчуни!» – сказала я наостанок і кинула слухавку.

З того часу ми не спілкувалися. 10 січня у мене ювілей, і я не можу знайти собі місця. Думаю, яку вигадати причину, щоб не кликати невістку, але щоб син таки прийшов. Дуже сподіваюся, що він додумається прийти сам. Навіщо тягнути чужих людей до мого будинку?

Коли я зателефонувала Кірюші, щоб запросити його, він мені просто відмовив!

«Пробач, але у сина почалися канікули, їдеом в Карпати на кілька днів. Прийти не зможемо», – легко та невимушено відповів син, а я розплакалася.

За що це мені все? Спочатку зрадив чоловік, тепер рідний син. Залишуся зовсім сама на старості!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page