Вже коли я в Уляни напряму стала питати, чому вона так дивно поводиться, зі своєю донькою, та мені таки призналася. Річ в тім, що з чоловіком вона розлучилася і майже не спілкується. Тарас допомагає лише фінансово, але навіть не спілкується з дітьми. А Софія як дві каплі води схожа на тата. І схожість ця не лише ззовні, а й в самих “повадках”. Для мене це дивина, а ось подруга з цим справитися сама не може

Вже коли я в Уляни напряму стала питати, чому вона так дивно поводиться, зі своєю донькою, та мені таки призналася. Річ в тім, що з чоловіком вона розлучилася і майже не спілкується. Тарас допомагає лише фінансово, але навіть не спілкується з дітьми. А Софія як дві каплі води схожа на тата. І схожість ця не лише ззовні, а й в самих “повадках”. Для мене це дивина, а ось подруга з цим справитися сама не може.

Моя подруга постійно робить різницю між своїми дітьми.

Коли ми потоваришували з Уляною, на той час вона жила повною сім’єю, з чоловіком Тарасом і двома чудовими дітьми Софією і Богданчиком.

Я ж виховую з чоловіком двох козаків, це два мої синочки Євген і Степан. Хлопці мої спортсмени, обидвоє ходять на бокс. А діти подруги більш творчі особистості.

Дочка захоплюється малюванням, а син ходить на скрипку.

Так вийшло в житті подруги, що застала вона свого чоловіка за “походеньками наліво”, що не змогла пробачити і вони розійшлись.

Відтак Уляна сама залишилась виховувати своїх дітей, вже тепер колишній часто підтримує їх фінансово, про те робить це дистанційно.

А дітям потрібна увага і тепло яке вони мають змогу лише отримати від мами бо тато далеко, і уникає зустрічей.

Десь вже більше місяця я спостерігаю таку поведінку за подругою, що вона постійно “бурчить” на дочку, причому за все що можна і не можна.

І це трапляється не лише в моїй присутності, а й коли ми розмовляємо по телефону.

Звісно, що при зустрічі з подругою я захотіла поговорити з нею про це, чому свого синочка вона пестить, а до дочки постійно “гаркає”.

Спочатку Уляна мені почала розповідати, що Софія дуже повільна і це її дратує, а ще, що вона так виховує в ній самостійність.

Проте згодом, при розмові, я все ж таки дізналась, що Софія поведінково нагадує їй Тараса, тому подругу це сильно дратує. Саме тому вона і чіпається коли треба і не треба до Софії.

Звісно, що згодом жалкує про це, та нічого не може з собою вдіяти.

– Все виходить само собою, і я наче не маю на це впливу, – пожалілась мені Уляна.

А я розгублена, адже не знаю, як допомогти подрузі і її донечці?

Можливо, серед читачів є люди, які побували у схожій ситуації і ви маєте досвід, як з цього стану вийти?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page