fbpx

Вже на самому порозі я подякувала свекрусі за розуміння, і зачинила двері. Я не могла вчинити інакше. Віктор так і не пішов на обстеження. А всі в родині вважали “винною” мене. А тут такий шанс! Шанс, стати мамою, і байдуже, що ця дитина не рідна Віктору. Ввечері з роботи повернувся чоловік. За накритим столом я повідомила йому новину. Декілька хвилин він мовчав, а потім сказав: “Неси швиденько планшет!”

Вже на самому порозі я подякувала свекрусі за розуміння, і зачинила двері. Я не могла вчинити інакше. Віктор так і не пішов на обстеження. А всі в родині вважали “винною” мене. А тут такий шанс! Шанс, стати мамою, і байдуже, що ця дитина не рідна Віктору. Ввечері з роботи повернувся чоловік. За накритим столом я повідомила йому новину. Декілька хвилин він мовчав, а потім сказав: “Неси швиденько планшет!”

Оля не очікувала побачити ці дві полосочки, а все тому, що тільки вона розуміла, що чоловік до цієї дитини не має жодного відношення. Як же так? Адже вона душі не чула в Вікторі?

Після того, як минуло два дні, Оля прийняла рішення, що якщо не цей шанс, то вона взагалі може не стати мамою. Віктор так і не пішов на обстеження, не з’ясував причину. Він навіть не підозрював, що в нього не може бути дітей. Усі грішили саме на Олю. А вона виявилася здоровою.

Вона досі не розуміла, що робити, тільки у результаті все вирішила її свекруха:

– Олю, як там справи з моїми онуками? Я ж чекаю, чекаю, поки ви мене порадуєте, а то я вже не молода. До мене наступного тижня приїде подружка із дочкою. Моя квартира маленька, може, їм у вас зупинитися?

Оля зрозуміла, що має на увазі свекруха.

– Іванно Гаврилівно, у нас їх розмістити не вдасться.

– Чому це?

– Я потребую спокійної обстановки та атмосфери.

– Ти погано почуваєшся?

– Та як вам сказати… в цікавому стані жінкам потрібен спокій. А то я як побачу сторонніх жінок у хаті, переживати почну.

– Олю, ти не пожартувала? Я правильно зрозуміла?

Оля з гордістю вручила їй тест. Свекруха розплакалася. А потім посміхнулася.

– Я дуже за вас рада! Все, все! Я терміново все скасовуватиму – ніяких гостей. А тобі потрібен відпочинок та спокій. Якщо захочеш чогось смачненького, то я обов’язково тобі приготую. Ти не соромся, кажи, чого треба. А термін який? Як Віктор відреагував?

– Справа в тому, що я ще не говорила. Мені нічого не потрібно. Просто піду, посплю трохи.

– Добре! Добре. Я пішла додому. Не нав’язуватимуся. Ти мені телефонуй, якщо що. Розкажеш потім про все.

Оля сказала свекрусі дякую та зачинила за нею двері. Вона соромилася свого вчинку. Адже свекруха така рада майбутнім онукам, але ж не знає, що вони не її рідні. Але краще так, ніж зовсім без дітей вік доживати.

Після повернення чоловіка з роботи Оля нагріла йому вечерю і розповіла радісну новину. І тут їй стало не по собі… чоловік сидів мовчки. Жодних емоцій.

– Тоді, я так розумію, для нас ця квартира тісна стане. Потрібно завтра ж підшукати щось просторіше. А ти список склала? Що треба купити? Ліжечко, столик пеленальний, коляску, що ще? А раптом народиться дівчинка. Це ж тоді різні бантики та сукні. Стільки всього! Чого ти вмостилася? Тягни планшет. Будемо все замовляти.

Олі стало так сумно, вона обійняла чоловіка:

– Про що ти, який одяг, це ще скільки часу попереду! Я ще у спеціаліста не була. А що ти відчуваєш?

– Я дуже радий! Я дуже чекав цієї звістки, але стільки часу нічого не виходило, що я вже зневірився. Я тебе тепер буду на руках носити!

– Дякую, любий.

Тієї ж ночі Оля задоволена і спокійна заснула в обіймах чоловіка. Вона розуміла, що у надійних руках. Щасливіше за неї в цьому світі немає нікого. Вона буде мати дитинку, і всі думатимуть, що вона Віктора. А правди вона не розкаже нікому й ніколи.

Ось так одна помилка може одразу зробити щасливими стільки людей одночасно.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page