Вже не знаю, що робити. У нас з чоловіком незабаром поповнення прийде, а мої батьки не хочуть віддати нам свою трикімнатну квартиру.
А я теж маю на неї право, я там виросла і там прописана і взагалі онуків їм подарую, з якими, вони до речі не надто поспішають допомагати!
Думали другого народимо, переїдемо в їхню квартиру, свою однушку продамо і купимо собі більшу і давно час автомобіль оновити.
Батьки мають будиночок у селі. Пропоную їм туди переселитись. На повітрі, чиста екологія, екологічні кури можна розводити. Можна навіть завести козу.
Для дитини були б чисті продукти, яйця, козяче молоко. Не хочуть, кажуть — зручності на вулиці воду треба носити з колонки і газ не проведено.
Ну і що, що зручності на вулиці та газу немає, а нам як жити вчотирьох в одній кімнаті? І машина стара на механіці. Я вже про нове БМВ розмріялася. З дитиною треба скрізь їздити, з коляскою не перебуваєш пішки.
На свекруху, взагалі не сподіваюся так жаліє все, тільки доньці своїй допомагає, про нас зовсім не думає.
Продала свою 2-кімнатну квартиру, щоб донечці і собі купити по однокімнатній, а про сина навіть не подумала. А її донечка навіть не має, вже 10 років із чоловіком живе.
А я свекрухи онуків народжую. І нам нічого. Не знаю як бути, плачу щовечора, адже мені нервувати не можна. І чому така несправедливість?
Фото – авторське, ілюстративне.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
