Вже рік ми живемо разом з мамою чоловіка в Чернівцях, переїхали до неї з Бучі. Там ще своє житло не відремонтували. Стосунки не склалися з першого дня. Вона постійно робить мені зауваження, каже, що мене нічого не навчили батьки.
Ольга Павлівна постійно жаліється всім сусідам та знайомим, що їй не пощастило з невісткою, що я її сина не заслуговую. А я не зрозумію, чому їм не пощастило зі мною?
Я з обласного центру, закінчила університет разом із її сином, працюю я в іноземній компанії, заробляючи не менше, ніж чоловік. Просто зараз у нас обох зарплати менші, збираємо на ремонт свого житла, тому не хочеться витрачатися на оренду.
Прийшла з магазину вчора й побачила, що чоловік знову на взводі. На моє запитання: “Що сталося?”, він прошипів: “Навіщо ти знову сперечаєшся з мамою”?
Вибіг з дому, і я вже знаю, що прийде знову під ранок, на зло нам обом, це він так висловлює свій протест. Свекруха все це чула і задоволена пройшла повз мене до своєї кімнати.
А суперечка у нас з нею вчора сталася вранці, як і завжди, через дрібниці. Вона вкотре виявляла своє невдоволення, що я не економна і стосувалося це шампуню, який я викинула у відро для сміття.
Я їй пояснила, що він закінчився, і я купила новий, але свекруха сказала, що туди ще можна було долити води, і ще кілька разів так помити голову. Дістала його зі сміття і поставила назад, а ввечері нажалілася Паші.
І це не єдина нагода зробити мені зауваження. Коли я купила засіб для миття підлоги, свекруха сказала, що такі витрати не потрібні, можна збирати залишки мила, розчиняти та мити підлогу.
Я просто випала в осад і розповіла їй, у якому столітті ми живемо і що я купую все за свої гроші. Їй це не сподобалося, і вона влаштувала сцену, та так, щоб усі чули. Я втомилася все це терпіти, і я вже не раз пропонувала Паші все таки жити окремо, бо разом я вже не можу.
Але він каже, що треба зібрати грошей й тоді вже з’їжджати. Хто з нас правий?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com