fbpx
життєві історії
Вже стало зовсім тяжко під одним дахом з Марією Людвігівною. Я думала переїхати від свекрухи, з чоловіком та дітьми. На орендовану. Женя був не проти. Знайшли таки хорошу квартиру, в зручному розташуванні від наших робіт, хоч у Львові це і не простио було. І Женя пішов про це говорити своїй мамі

Вже стало зовсім тяжко жити під одним дахом з Марією Людвігівною. Я думала переїхати від свекрухи, з чоловіком та дітьми. На орендовану. Женя був не проти. Знайшли таки хорошу квартиру, в зручному розташуванні від наших робіт, хоч у Львові це і не простио було.

І Женя пішов про це говорити своїй мамі.

А вона Марія Людвігівна сказала:

– Я сама жити в домі не буду! Хочете – продавайте будинок, купуйте мені квартиру та живіть. як вам заманеться.

Будинок. звичайно ніхто продавати не збирається.

У результаті перед самісіньким Новим роком я пішла з дітьми жити окремо.

Женя залишився з мамою у її будинку в передмісті, аргументуючи:

– Будинок вона сама не потягне, в квартирі вона просто знудиться.

Ось так. Далі мабуть розлучення, тому що гостьовий шлюб мені не потрібний. Ціково починається Новий рік. Але бабуся навчила мене колись вірити, що всі зміни – на краще. Головне – протриматися оце зараз, не зламатися. А це так не просто. Та я витримаю: є дітки, є мама на далекій Полтавщині. Їм я потрібна.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com