fbpx
життєві історії
Вже цілий рік Уляна потай від чоловіка допомагала своїй сестрі та матері. Герман дуже добре заробляв, але не звик викидати речі на вітер. Тому він відразу ж категорично відмовився допомагати «бідним» родичам. Уляна почала вигадувати всілякі схеми отримання зайвої копійки. І це не могло залишитися у таємниці. Уляна завжди завищувала вартісь будь-чого вдвічі. З кожним днем ​​апетити рідні зростали, а Герман ставав пильнішим, уважнішим і прискіпливішим. І тоді Уляна вигадала хатню робітницю. Так Уляна найняла саму себе на роботу до чоловіка

Вже цілий рік Уляна потай від чоловіка допомагала своїй сестрі та матері. Герман дуже добре заробляв, але не звик викидати речі на вітер. Тому він відразу ж категорично відмовився допомагати «бідним» родичам.

Уляна почала вигадувати всілякі схеми отримання зайвої копійки. Вона купувала два пакети продуктів – один відвозила мамі, а друга залишала собі. Те саме стосувалося і її речей. Дівчина завжди завищувала вартість нових туфлів чи джинсів, різницю тихенько віддаючи сестрі.

Але з кожним днем ​​апетити рідні зростали, а Герман ставав пильнішим, уважнішим і прискіпливішим. І тоді Уляна вигадала хатню робітницю. Їй треба було платити зарплату та оплачувати проїзд. Герман не заперечував. Так Уляна найняла саму себе на роботу до чоловіка. Усі отримані гроші вона віддавала рідним.

Але за два місяці чоловік не витримав і виявив бажання познайомитися з «Іриною». Уляна пообіцяла, що влаштує їхню зустріч, і Герман зможе власноруч поспілкуватися з їхньою домашньою помічницею. Однак, де взяти «Ірину», Уляна так і не придумала.

– Олю, привіт! – Зателефонувала Уляна того дня до своєї сестри. – Мені потрібно, щоб ти мені допомогла.

– В чому справа? – Запитала Оля.

— Ти маєш подругу, яка могла б представитися домробітницею?

– У сенсі? – не зрозуміла сестра або просто вдала, що не второпала, про що мова.

— Ну, я ж тобі розповідала, що Герман мій думає, що в мене працює хатня робітниця. А я гроші із її зарплати віддаю вам з мамою.

– А, зрозуміло. А що, в тебе своїх подруг немає? – Здивувалася Ольга, ніяк не демонструючи свого бажання допомогти.

– Є, та їх Гера знає. Так  що, зможеш допомогти?

– Спробую, – холодно відповіла Оля і хотіла покласти слухавку.

– Мені на завтра треба! – додала тихо Уляна.

– Я ж сказала, що постараюся, – прошипіла в трубку Оля і кинула трубку.

Уляна кілька хвилин дивилася на згаслий екран мобільного телефону. Що вона робить? Чому до неї так ставляться? Навіщо їй обманювати чоловіка, витрачаючи його працею зароблені гроші на людей, які взагалі нічого не цінують?

…Уляна познайомилася з Германом в аеропорту. Вона зустрічала подружку з відпустки, а він лише прилетів із відрядження. Хлопець закохався у несміливу красуню з першого погляду. У них почався роман, який закінчився шлюбом.

Рідні Уляни сприйняли Германа як подарунок усій родині. Вони активно почали просити в нього у позику гроші, які ніколи не віддавали. Кілька разів хлопець пішов на поводу у тещі та її другої дочки. Але незабаром такий розклад речей його категорично перестав влаштовувати.

Він знайшов хороші вакансії для своїх родичок. Домовився про співбесіду. Але вони у призначений час просто не прийшли… Після цієї ситуації Герман суворо заборонив Уляні допомагати грошима своїй лінивій матері та недалекоглядній сестрі.

Уляна погодилася із проханням чоловіка, але сама тихенько продовжувала підтримувати свою родину. Мама щодня підкреслювала їй, що вони не мають чоловіка, який заробляє сто тисяч на місяць, і її борг – завжди їм допомагати.

…Герман мав зовсім скоро повернутися додому. Уляна знову набрала сестру і спитала, як там проходять її пошуки «Ірини».

– Мені ніколи! Ти сама впоратися не можеш? – Огризнулася Оля.

– Якщо ти мені не допоможеш і не знайдеш дівчину, яка представиться домробітницею, то більше грошей я вам не даватиму. Все ясно? – Запитала Уляна несподівано для себе.

– Ага, шантажуєш грошима. Ну добре… Буде тобі твоя хатня робітниця, – кинула Оля трубку. По її незадоволеному голосу Уляна зрозуміла, що вона нарешті почала пошуки.

– Як же втомилася! – погладила дівчина величезний живіт. – Цікаво, чи кричатиме на нас татко? Адже я тільки з найкращих спонукань роблю так…

Але живіт мовчав. Уляна зітхнула і пішла приймати ванну. Її обов’язків «домробітниці», за які вона отримувала зарплату, ніхто не скасовував. Раптом їй стало зле…

Чоловік встиг якраз вчасно, щоб відвезти Уляну до лікарні. О п’ятій годині ранку у подружжя народився чарівний синочок, якого одразу ж назвали Ярославом.

О восьмій ранку зателефонувала Ольга.

– Я знайшла тобі домробітницю. Приїде тоді, коли скажеш. За проїзд заплатиш. Записуй номер.

– Оль, я народила вночі…

– Зрозуміло! Тоді чого ти мені голову морочиш? Як випишешся, то викличеш свою «Ірину». Бувай!

Уляна здивувалася такій розмові  з сестрою. Ні привітань, ні інтересу до дитини. Лише меркантильність і злість… Невже вона цього заслужила?

Дівчина з нетерпінням чекала на дзвінок від матері. Але та набрала її аж по обіді.

– Улянко, яка радісна подія. Тепер ти можеш купувати речі для малюка на «Шафі», а Герману говоритимемо, що купили все новеньке. Як тобі ідея?

І раптом, в одну мить, Уляна нарешті зрозуміла, що її родичам начхати на неї. Вона для них лише спосіб отримувати гроші. І все… Уляна про все розповіла Герману. Він чесно зізнався, що давно про це здогадувався, але не став заглиблюватися, доки вона сама не зрозуміє справжню сутність своєї рідні.

– Все буде добре! У тебе є я і ярославчик. І більше нам нікого не треба! – ласкаво сказав Герман і поцілував Уляну, а молода матуся полегшено  зітхнула і щасливо посміхнулася.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!