Вже який день я з дочкою не розмовляю. Ну вчудила так вчудила. Ми ці гроші збирали, щоб влітку поїхати на відпочинок в Карпати. І то ж треба було їх знайти, бо про заначку знали лише ми з чоловіком. Якби не той одяг, ми б Ангеліні нічого і не говорили. Ніхто цього не сподівався. Але найважче те, що наступного дня до нас прийшов співробітник із служби опіки
Такого я від доньки не очікувала. Так, я все розуміла, що то перехідний вік, що буде не легко, але такого я не очікувала.
В моєму дитинстві мама дуже сильно на мене “бурчала” і просила виконувати різну “чорну” роботу. Тоді я сказала собі, що зі своїми дітьми я такого робити не буду.
Так ось, в мене є тепер єдина донька Ангеліна, і я дотримала свого слова, але схоже, перестаралася.
Тепер моя донька зовсім від рук відбилася. Дівчина почала погано поводитись, часто говорити не правду, а нещодавно в нас зникла чималенька сума із таємного місця, про яку ніхто не знав.
Там було двадцять тисяч гривень, які ми відкладали, щоб літом поїхати до сестри в Карпати. Ми довго шукали ці гроші, навіть не одразу помітили їхнє зникнення. Я вже думала мій чоловік на щось витратив, або переклав, та де там.
Згодом з’ясувалося, що їх взяла дочка і накупила собі на них одягу, срібний браслет, сережки, каблучку, арешту прогуляла у кафе з подругами.
Їй 15 років, останнім часом скотилася за навчанням. Одні шістки. Ледача, тільки з подругами гуляти та в смартфоні сидіти.
Ми Ангеліні сказали “жодних покупок і кишенькових грошей, поки не виправиш оцінки”. Вона довго заперечувала, що взяла гроші, але потім з’явилися нові речі, яких раніше в шафі не було.
Того ж вечора, чоловік повернувшись з роботи, сказав, що не потерпить, що його дочка стала такою, і що це вже вийшло за межі розумного. Через це він і підвищив голос.
Звісно, як емоції притихли, то мені стало прикро за поведінку чоловіка, я навіть попросила в доньки вибачення, але такого “чорного” вчинку я від Ангеліни не чекала.
Сьогодні до нас прийшов співробітник зі служби опіки.
З’ясувалося що дочка тишком-нишком і нажалілася на нас. Ми пояснили ситуацію, тож відбулася бесіда, в результаті розійшлися мирно.
Ми з чоловіком в подиві і тепер взагалі не знаємо що робити. У доньці ми розчарувалися, мало того, що цупить у нас гроші, так ще й скаржиться на своїх батьків.
Зараз я взагалі не розмовляю з Ангеліною і не знаю, як бути далі? Виростили – незрозуміло кого…
Що б ви порекомендували зробити в такій ситуації?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
