fbpx

Я 20 років пропрацювала у Польщі швачкою, весь час допомагала дітям, і дочці, і синові, як могла. Але останні півтора року майже перестала допомагати, лише на свята подарунки онукам робила. Поїхала оце додому, розповіла дітям, на що накопичила, а вони обурилися і образилися. Розповім, чому

22 роки тому я розлучилася з першим чоловіком, і коли діти вступили навчатися в університети, я поїхала у Польщу на заробітки. Вже 20 років я працюю тут швачкою на різних підприємствах.

Весь цей час я допомагала дітям, і дочці, і синові, як могла. Обом допомогла купити квартири. Заробляю непогано, бо у вихідні ще прибираю квартири і будинки.

Але останні півтора року я майже перестала допомагати, лише на свята подарунки онукам робила.

Розповім, чому. Все життя я мріяла мати можливість подорожувати, але все не складалося в гонитві за цими заробітками. Раз лише з подругою у невеличкий Євротур поїхали, а так весь час то робота, то в Україну до дітей-онуків.

Але ось два роки тому я зустріла тут чудову людину. Вже і не сподівалася на жіноче щастя, а тут життя такий подарунок піднесло! Дітям не розповідала, хотіла переконатися, що все по-справжньому.

Переконалася. Ми навіть одружилися з Любомиром. І хочемо полетіти у подорож. Для початку просто відпочити хоча б раз в житті! Вирішили злітати на Мальдіви. Жили за його рахунок, а я збирала гроші.

Вже є у нас необхідна сума, і ми вирішили спочатку вдвох поїхати на мою батьківщину, познайомити Любомира з моєю родиною. А потім вже – на відпочинок!

Поїхали ми, розповіла я дітям, на що накопичила, а вони обурилися і образилися. І Любомира зустріли дуже прохолодно, а зі мною так і зовсім тепер не хочуть спілкуватися. Син сказав, що сподівався на мою допомогу у покупці нових меблів для нової квартири. А я його так, бачте, підвела.

Донька теж не схвалила мого рішення витратити такі гроші на відпочинок, а до мого заміжжя взагалі поставилася зневажливо, мовляв, воно тобі треба було, мамо?

Одним словом, радість я отримала лише від спілкування з онуками.

А потім ми з Любомиром поїхали додому у Польщу і втілили свою мрію – полетіли на Мальдіви! Це було незабутньо! Зараз знову працюємо, а до дітей мені навіть не хочеться тепер і їхати.

Автор – Олена М.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page