fbpx

Я аж тісто на паски перестала місити, коли спіймала себе на цій думці. Але ж справді! За 9 років спільного життя з Максимом я жодного разу не почула від чоловіка слова любові. Усього цього в моєму житті так і не сталося. А за кілька місяців – сорок рочків. В ту мить якогось великоднього озаріння-усвідомлення, я зрозуміла, що життя пройшло даремно і справжнього кохання я так і не пізнала. Та я все одного готувала чоловіку вечерю – куди ж мені подітися. Хоча насправді моєму життю багато хто міг би позаздрити. Макс чудово забезпечував нашу родину, підростають двоє прекрасних дітлахів. Свій будинок, теплий і затишний, машина. Я не працюю, але підзаробляю собі улюбленою справою-хобі – випічкою. Що ще треба? Чоловік мене цінує, він порядний і добрий. Макс переоформив на мене частину свого бізнесу

Я аж тісто на паски перестала місити, коли спіймала себе на цій думці. Але ж справді! За 9 років спільного життя з Максимом я жодного разу не почула від чоловіка слова любові. Усього цього в моєму житті так і не сталося. А за кілька місяців – сорок рочків.

В ту мить якогось великоднього озаріння-усвідомлення, я зрозуміла, що життя пройшло даремно і справжнього кохання я так і не пізнала.

Всі ці думки крутилися в моїй голові, поки я готувала чоловікові вечерю. Хоча насправді моєму життю багато хто міг би позаздрити. Макс чудово забезпечував нашу родину, підростають двоє прекрасних дітлахів. Свій будинок, теплий і затишний, машина.

Я не працюю, але підзаробляю собі улюбленою справою-хобі – випічкою. Що ще треба? Чоловік мене цінує, він порядний і добрий.

Я була прекрасною мамою і господинею. Завжди була поруч у скрутну хвилину і підтримувала Максима, коли він тільки-но починав новий проект. Я була його найкращим другом, партнером, соратником.

Він часто казав, що ми чудова команда однодумців. Але ніколи не казав, що кохає. Я це все чудово знала і розуміла. І від цього на душі ставало зовсім сумно.

Взагалі ми одружилися завдяки мамі Макса. Його тоді покинула кохана дівчина і він дуже переживав. В той період ми і зустрілися, почали спілкуватися. Через якийсь час я познайомилася з його мамою і дуже їй сподобалася.

Олена Дмитрівна приїхала підтримати сина і зробила все, аби ми стали парою. Так я подружилася з майбутньою свекрухою. Мені було 30 років, і я мріяла про кар’єру в одній дуже солідній фірмі.

А від мами Макса я дізналася, що він у свої 33 мріє про велику міцну родину і дітей. Але всі його колишні були повною протилежністю його мріям. Жодна з його дівчат не бажала проміняти своє вільне життя, кар’єру і відпочинок на дітей і приготування обідів і вечерь.

Максим гарно до мене залицявся, був щедрий і скоро зробив пропозицію. Але це більше нагадувало ділову пропозицію на взаємовигідних умовах. І я погодилася.

Мені довелося залишити кар’єру. Але я не особливо хвилювалася. Макс переоформив на мене частину свого бізнесу, бо саме я стала його партнером у ухваленні важливих рішень.

Я люблю свій дім. Я готую смачні страви, виховую дітей і максим щасливий, коли повертається до нашого затишного будинку. Двічі на рік ми їздимо всією родиною на відпочинок. Нам з чоловіком завжди є про що поговорити і що обговорити.

Я хоч і удома, але продовжую розвиватися, багато читаю та стежу за собою, печу на замовлення. Ми з чоловіком прекрасні друзі, колеги можна сказати. У нас чудові діти.

Але я й зараз не знаю, чи правильно ми зробили, коли поєднали свої долі? Бо у нас все. Все, крім кохання. Отого, знаєте, від якого світяться щастям очі.

Що думаєте?

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено

You cannot copy content of this page