Я багато не можу пробачити своїм батькам, і хоч зараз скрутні для всіх часи, я все одно неможу пустити їх в своє життя і душу.
Все почалося, коли я була маленька. У нас в родині ніколи не було нормальних теплих взаємин, і тільки коли вийшла заміж, я зрозуміла, що таке жити в спокійній і здоровій обстановці. Я одружена, є дитина, все чудово, якби не щоденні дзвінки мами з її скаргами на життя та ставлення до неї батька. Вона любить розповідати все з найдрібнішими подробицями, забираючи в мене багато часу і душевних сил.
Після розмови з нею, у мене зникає настрій, з’являється почуття провини, що ось я живу добре, а їй доводиться так терпіти.
Може здатися, що я думаю лише про себе, що мені байдуже до рідних людей, і що я дбаю лише про свій спокій та добробут. Але все зовсім не так.
У мене таке враження, що мамі все це подобається, інакше вона давно вже розлучилася б з батьком, як неодноразово їй говорили її батьки, а потім і я. Їй було куди йти, адже дідусь із бабусею мають свою трикімнатну квартиру. Вони постійно пропонували переїхати їй зі мною, залишивши батька, але мама завжди знаходила причину для відмови.
Я не можу цього зрозуміти, і певною мірою навіть пробачити її, бо вона прирекла і мене на таке дитинство, в якому ніколи не було радості, а тільки конфлікти і страх. Тепер вона хоче, щоб я її жаліла і співчувала, підтримувала і приділяла увагу.
Бабуся і дідусь залишили свою квартиру мені, я тепер у ній живу, але, схоже, маму це не влаштовує, бо батько вирішив, що квартиру можна віддати під найм і отримувати від цього гроші. Нам з чоловіком треба купити своє житло, але зараз не на часі.
Я не люблю, коли мама приїжджає до мене, оскільки щоразу починаються про це розмови, а ще мама надто полюбляє давати поради, як мені будувати свої сімейні стосунки. Людина, яка присвятила своє життя чоловіку-егоїсту, вирішила, що знає, як варто поводитисмя і чинити в тій чи іншій ситуації.
Ось недавно мама сказала, що я маю сама все вирішувати і не слухати чоловіка, і вирішила, що Артем має іншу. Не знаю, чому вона таке мені видала. Мій чоловік не надто шанує моїх батьків і намагається зайвий раз з ними не перетинатися. Я його не тільки не засуджую, але чудово розумію і підтримую, адже Артем виріс зовсім в іншій обстановці, ніж я.
Ось такі в мене взаємини з найріднішими, сумно, але як це змінити і чи можливо це взагалі – я не знаю.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
