Синові було 3, коли його батько обіцяв приїхати з ранку в неділю. Знаючи, що за людина мій колишній чоловік, словами якого гріш ціна, я ніколи заздалегідь не сповіщала сина про його приїзд, щоб його не травмувати.
В назване час папаня не приїхав, що було цілком очікуваним, трубку не брав, тому в той день я взагалі перестала його чекати.
Близько 9 вечора він зволив намалюватися. Ми до того моменту вже повечеряли, викупалися і готувалися до сну, адже з ранку потрібно йти в дитячий сад.
Мене не особливо порадували такі нічні гості, адже ми намагаємося дотримуватися режиму, але проганяти його я звичайно не стала, син адже зрадів.
Ось тільки приїхав горе-батько не просто в погостювати.
– Збирай дитину, я його сьогодні заберу, ми до моєї мами поїдемо, потім до мене! – практично з порогу заявив папаша.
До слова, до його маман від нас кілометрів 100 по й трасі. А за вікном жовтень і просто бив дощ, видимість нульова, поїздка видалася не безпечною.
До того ж синок хотів спати, та й не повинен дитина ночами тягатися по гостям, ради задоволення батька і бабусі. Для гостей є день. Та й в садку потрібно було бути з ранку обов’язково, осіннє свято на носі, проходила важлива репетиція.
Спочатку колишній чоловік приводив аргументи на кшталт «я добре воджу» (хоча це не правда, він постійно відстібав ремінь безпеки дитини; коли син підріс і здав його, права перевозити дитини я його позбавила, від гріха подалі), «один день довше не поспить» , «один день в сад не сходить, нічого страшного».
Але коли у відповідь почув, що це він повинен підлаштовуватися під дитину, а не навпаки, тому що він дорослий; чир дивлячись на те, що синові всього 3, у нього вже є його особисті важливі справи, нехтувати якими навіть батьки не можуть, він прийшов в лють.
– Я батько, я маю право забирати дитину, коли хочу і куди хочу, не питаючи тебе! – кричав мені колишній чоловік.
– Дорогий мій, ось коли ти візьмеш на себе рівно половину обов’язків по вихованню та матеріального забезпечення дитини на себе, коли половина продуктів буде куплена тобою і трансформована в половину сніданків / обідів / вечерь теж, коли половина книжок перед сном буде прочитана тобою, коли половина речей буде куплена, а потім випрана і випрасувана тобою, коли половина іграшок буде прибрана з тобою і половина прогулянок буде відбуватися в твоєму супроводі – тоді ми поговоримо про твої права, а поки вибачте,- сказала я.
А він образився, ніжне створіння! Півроку потім зовсім не з’являвся. Позитивних висновків він, зрозуміло, не зробив, але вимагати що-небудь перестав.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
