Наталя виросла в звичайній родині, тато майстер на машинобудівному заводі, мама-рядовий бухгалтер на хлібозаводі. Довгоочікувана донечка народилася пізно, старшому синові вже десять було, тому любові і ласки від батьків їй дісталася з лишком.
Наталочка завжди знала, що на батьків можна покластися, в їхній родині, тато головний авторитет, здобувач і захисник, ось і дівчинка мріяла про таку ж сім’ю, щоб за чоловіком, як за кам’яною стіною. А поки вона добре вчилася в школі і навіть не думала про хлопчиків, але шкільне життя швидко пролетіло, Наталя вступила в юридичну академію, батьки оплатили навчання, вони намагалися хоч чимось допомогти дочці.
Уже на першому курсі, Наталя почала підробляти, писала контрольні та курсові недбайливим студентам. А на третьому курсі, переїхала на орендовану квартиру, батьки не перечили, розуміли дочка виросла, їй треба будувати своє життя. А Наталя вже хотіла злізти з шиї батьків, мама була на пенсії, тато теж ось-ось перестане працювати, вона вже сама хотіла допомагати батькам.
Тим більше робота підвернулася, їй пощастило, вона знайшла місце в адвокатській конторі, помічником адвоката, вечорами готувала документи, на наступний день і виконувала різні доручення. Вона була на хорошому рахунку і розраховувала отримати постійну роботу тут після академії.
Там же в адвокатській конторі, доля звела її з Валерієм, він був водієм. Молодий, привабливий хлопець, вона давно вже звернула на нього увагу, але все часу не було навіть поспілкуватися, вони тільки віталися при зустрічі. Молода помічниця йому теж сподобалася, і він, одного разу, запропонував підвезти її додому після роботи, закінчувала вона пізно і жила далеко, тому з радістю погодилася.
Потім ці поїздки стали постійними, так за розмовами про все на світі, пройшло два роки, вони, здавалося б вже дізналися один про одного все.
Наталя, якщо чесно, чекала пропозиції від Валерія, з батьками вона його познайомила, вони були в захваті від майбутнього зятя, надійний, з серйозними намірами, дочка його любить, про що ще мріяти батькам. Наталя навіть гроші почала відкладати на квартиру, і нарешті, цей день настав, вона наречена.
Ось тільки Валерій відмовлявся брати квартиру в іпотеку, – Навіщо залазити в кабалу на багато років, – говорив він, – у моїх прекрасний будинок, будемо жити там. Вона намагалася заперечити, що вона навіть зі своїми батьками відмовилася жити, хоча вони і пропонували, що вона хоче свою квартиру, але він зміг переконати її, або вона поступилася, щоб не псувати відносини на самому початку.
Після весілля вони переїхали до його мами, там ще жила його сестра Єва з дитиною, після розлучення вона теж жила у мами. Наталю зустріли добре, а коли вона дістала гроші, накопичені на квартиру, полюбили ще більше. Це чоловік умовив її, що треба зробити в будинку хоча б який-небудь ремонт. Будинок і правда, був не дуже.
Молода дружина перший час, тільки те й робила, що мила, скребла, чистила. Готувала для чоловіка, намагалася, хотіла порадувати, показати, що вона чудова господиня, а виходило, що готувала на всіх. Ну, не буде ж вона тарілки відбирати у його рідних, так це стало нормою, що Наталя готує, миє, прибирає, продукти купує, а мати і його сестра чекають, коли вона прийде з роботи.
Коли Наталя затримувалася, сподівалася, що хоча б в ці дні, свекруха і зовиця зроблять все по дому, але “навіщо, Наталя ж прийде, все зробить, краще голодними посидіти”. І якби ж то хоч слово подяки чула від них, тільки закиди, щось завжди знаходили погане, особливо Єва намагалася, зачепити і образити.
Наталя спочатку не розуміла, що вона зробила Єві поганого, ніби й подарунки дарувала до свят, і слова поганого не сказала. Потім дізналася, у неї з’явився кавалер, і вона хотіла його теж привести в цей будинок, і молода дружина брата їй дуже заважала, займала кімнату, ось вона її і виживала.
Наталя вже не знала, як ще догодити свекрусі і Єві, і подумувала, що треба все-таки з’їжджати, але чоловік ніяк не погоджувався, і головне, майже не захищав дружину від нападок рідні, вважав, що це просто бабські розборки, пошумлять і перестануть.
Ще б пак, напевно, довго терпіла вона, якби не взнала, що чекає дитину, але як принести малюка в цю хату, свекруха, обов’язково, скаже, що нагуляла. Вона вже не раз натякала синові про це, що невістка дивно так затримується на роботі.
Чоловік не сприймав ці натяки всероз. Але як він поведе себе, коли дізнається про дитину, вона вже не була в ньому впевнена. Після весілля він змінився, навіть возити перестав, він раніше йшов з роботи і почекати її чомусь не міг. На роботі вона була успішним юристом, а вдома її втоптували в багнюку, терпіти це було вже неможливо.
Від своїх батьків, вона довгий час приховувала, не хотіла засмучувати, нехай думають, що у неї все добре. Але дізнавшись про вагітність, не витримала і заплакала у батьків, це було перший раз за три роки, тому батьки не на жарт злякалися.
– Я більше не можу там перебувати, і піти від Валерія не можу, я люблю його і чекаю дитину, а він не хоче що-небудь міняти. Мамо, тату, що мені робити, – запитала Наталя в сльозах, вона сама мріяла допомагати їм, а тепер просила допомоги, але куди вона ще могла піти, як не до батьків.
Батько довго думав.
– Так, до нас ти не хочеш, я правильно розумію, та й Валерій не піде. Значить, мати, продаємо квартиру, ділимо гроші між дітьми, у сина теж іпотека треба допомогти. Ти дочко, береш кредит, додаєш гроші і купуєш собі квартиру, маленьку, але свою. А потім вже там вирішите, разом ви будете жити або окремо, головне у мого онука буде свій кут.
– Тату, а як же ви, де ви будете жити?
– А дача, ти забула, у нас там добротний будинок побудований, нам вже на пенсії, тільки в радість на свіжому повітрі, та й онуків будете привозити на літо.
– Так, це ти добре придумав, тільки я от думаю, якщо вони з Валерієм розбіжаться, як же Наталя кредит виплатить одна, якщо вона з дитиною буде, хоча привезе до нас, ми поняньчимо, – мама як завжди більше переживала за доньку і чомусь не вірила, що зять так просто піде від матері.
Наталі було соромно, що вона останнє забирає у батьків, але поки діватися нікуди, вона пообіцяла собі, як тільки все налагодиться неодмінно купить батькам квартиру, те що все налагодиться, вона не сумнівалася.
Валерій від її розповіді в захват не прийшов, свекруха, чула розмову, запропонувала на гроші від квартири поставити нову баню, коли Наталя відмовилася, свекруха заявила, – Ось бачиш син, вона нас не любить, і не хоче допомогти нашій родині, як ти можеш жити з нею?
Але часу ще було, вона сподівалася умовити чоловіка, сказала про дитину. Як вона і передбачала, свекруха, зрозуміла, що гроші спливають і робити вигляд, що вона любить невістку більше не треба, всім виглядом давала зрозуміти, що вона тут ніхто, так вони і прожили в такому стані ще кілька місяців.
Ось, ось уже час переїзду в нову квартиру, а вона до цих пір не знала, з нею Валерій поїде чи ні. Він мовчав, як – ніби його це не стосувалося, і вона поїхала одна.
Що буде далі, вона не знала, але те, що більше її ніхто не буде принижувати, це точно…
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – eltiempo
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
