Я сама зателефонувала сину. Я ніби відчувала, що щось в нього не так. І таки інтуїція мене не підвела.
– Привіт, мам, – хриплим голосом відповів мені Сергійко. – Я себе так погано почуваю.
– Ти ж щось приймаєш? Що не так з тобою?
– І горло і з носа біжить. Все на купу.
– А гарячка? Гарячка присутня?
– Так, майже 38, – ледь відповів мені Сергійко.
– А що ж робить твоя дружина?
– Телевізор дивиться з Настею. Якийсь серіал знайшли і від вчора так сидять. Їх від екрану не відірвати.
Я то все розумію, фільм фільмом, але чоловіка потрібно підтримати, як потрібно, то в аптеку збігати.
– Я спитав Вероніку, чи є в нас щось для носа, так вона сказала, що нема. Аж наступного дня дала мені майже порожню баночку зі словами: “Ось, знайшла. Має тобі хватити”.
Я була дуже засмучена вчинком Вероніки. Більш того, я дізналася, що вона чоловіка і нормально не годує. Та в такий період йому бульйончики потрібні, чаї з малини. А вона гречки в мультиварці відварить ну а до неї сосиски. Добре, що помідори і огірки в наш час свіжі є, хоч з тим легше, бо нарізав і вже є що взяти в прикуску до тої пісної гречки.
Сергій з Веронікою вже більше десяти років разом. В них росте донечка, яка в третій клас пішла. Хороша моя внучечка, розумниця і на танці ходить і на шахмати, вона сильна в математиці і всі конкурси відвідує.
Такою тільки тішся, але Вероніці як до дитини так і до чоловіка байдуже. Вона після роботи забіжить додому, якісь пельмені відварить і на тому все. Колись вона така не була. Пам’ятаю, як гордилася я такою вмілою невісткою. Все в її руках кипіло. І зварити вміла і спекти.
А останнім часом Вероніка пильнує подруг. Є в неї така знайома, Яною звуть. Вона дружина якогось бізнесмена, правда, не молодий він, але гроші має. Ось наша Вероніка і зв’язалася з нею, і по ресторанах літає. Інколи за рахунок тої Яни, інколи за свій. Ось і виходить, що ні часу ні грошей в неї на сім’ю немає.
Я то сину допомогла. І в аптеку сходила і їсточки свіженьке приготувала. Це Вероніці не сподобалося, але що ж, нехай терпить. Я ж не можу, як вона, сина в біді кинути.
Ну а як я мала б вчинити?
Автор – Карамелька
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
