Я була дуже здивована, що Оксана запросила мене на цю важливу роль. Вона єдина дитина, але у неї багато друзів, інших двоюрідних братів та сестер, подруг, тіток. У мене є деяка теорія, чому саме я, та мені дуже не хочеться в неї вірити, але це справді може бути правдою. Справа в тому, що я досить заможна
Мене звати Юля, і я в дуже дивній, як на мене, ситуації. А справа ось у чому.
Я пишу, бо маю до вас одне питання, я просто сама не розумію, як справитися. Моя двоюрідна сестра (мій тато і мама Оксани – рідні брат і сестра) попросила мене стати хрещеною матір’ю її дочки Соломійки. Біда в тому, що я не хочу цього, і я не відчуваю себе досить сильною, щоб виконувати таку важливу функцію.
По-перше, я не то щоби не віруюча людина, але чесно скажу, на службу ходжу дуже рідко, по великих святах, тому це все шоу з церквою, хрещенням, шлюбом – не для мене. Я навіть своїх дітей хрестила, бо на тому наполягли мої батьки.
Крім того, я думаю, щоб стати хрещеною мамою, потрібно бути справді віруючою людиною, адже мова йде не про подарунки на хрещення чи причастя, а про “виховання в християнському дусі”, хіба не так? Ну, я не вмію цього робити.
Більше того, ми з Оксаною, матір’ю Соломійки, хоча і двоюрідні сестри, і ми знайомі з дитинства і між нами лише два роки різниці, ми ніколи по-справжньому не родичалися. Так, загальні свята, але це більше через батьків, ніж нашу симпатію…
Я була дуже здивована, що Оксана запросила мене на цю важливу роль. Вона єдина дитина, але у неї багато друзів, інших двоюрідних братів та сестер, подруг, тіток…
У мене є деяка теорія, чому саме я, та мені дуже не хочеться в неї вірити, але це справді може бути правдою.
Справа в тому, що я досить заможна. У мне свій бізнес – салон краси в нашому місті. Та й чоловік добре заробляє, в Івана своя будівельна компанія. Великий будинок, я б сказала один з кращих особняків у нашому містечку. Син, який закінчує 6-й клас. Справи в нас йдуть не погано, тому я й вирішила, що Оксана бере мене в куми лише від вигоди: заради хороших подарунків.
Ні, Оксана з чоловіком не бідують, але й не шикують. В них є своя двохкімнатна квартира в центрі міста, але працюють вони звичайними робочими, тому дозволити собі відпочинок за кордоном, як ми, вони не можуть. Я взагалі не розумію, для чого їм ця друга дитинка була, раз вони старшу дочку ледь-ледь тягнуть…
Я розумію, що якщо я відмовлюсь бути кумою, вся родина образиться на мене, можливо, навіть посвариться і буде великий скандала, але я справді воліла б уникнути цієї відповідальності.
Як не як, але це завжди якийсь обов’язок – дні народження, хрещення, причастя тощо. Мені прийдеться їздити до них часто в гості. Загалом, це на все життя.
Звичайно, у мене не було б цих дилем щодо мого рідного брата, бо брат – це брат, але коли двоюрідна сестра про таке просить, я відчуваю лише гнів. Ну при чім тут я… До того ж, у мене вже є один похресник. Хватить з мене…
Я реально відчуваю, що не готова більше до такого дійства. Моя хрещена мати була лише на моїх хрестинах, потім вона більше ніколи не приходила, навіть на перше причастя її не було, мені завжди було через це прикро. Тому не хочу, щоб така ситуацію вийшла і зі мною. Взагалі, я думаю, що сьогодні функція хресних батьків – занепадає. Все зводиться до дарування подарунків…
Я не знаю, чи поділяєте ви мою думку, але як ви думаєте, чи можу я сказати “ні” своїй двоюрідній сестрі? Якщо так, то чи можна це зробити хоча б з мінімальною ввічливістю? Чекаю вашої поради! Буду вдячна.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
