fbpx

Я була категорично проти цієї ідеї, по-перше, у зовиці є маленький син, який вічно хворіє і вічно ходить з соплями, а у мене вдома новонароджена дитина, по-друге, у нас всього двокімнатна квартира і буде тісно всім, по-третє, після народження дитини мені хотілось звичайнісінького спокою, а не якихось гостей, бардаку, валіз по всій квартирі. Та моя свекруха ніби не з цього світу

Ніколи не подумала б, що таке може трапитися в моєму житті. З чоловіком завжди жили добре, не лаялися, єдине, що у нас були так собі відносини з свекрухою і зовицею, але конфліктів ніколи не було, при чоловікові вони завжди вели себе як “душечки”.

Я народила на початку грудня і цей Новий рік ми домовилися взагалі не святкувати, тут перед Новим роком дзвонить свекруха і каже, що хочуть з донькою приїхати, внука провідати (вони живуть в області і на канікули вирішили приїхати до нас в місто).

Я була категорично проти цієї ідеї, по-перше, у зовиці є маленький син, який вічно хворіє і вічно ходить з соплями, а у мене вдома новонароджена дитина, по-друге, у нас всього двокімнатна квартира і буде тісно всім, по-третє, після народження дитини мені хотілось звичайнісінького спокою, а не якихось гостей, бардаку, валіз по всій квартирі.

Попросила Максима поговорити з свекрухою, щоб вони приїхали пізніше, він почав обурюватися, що як же він мамі може сказати таке. У підсумку я сама подзвонила їй, абсолютно нормально по-людськи хотіла попросити, але вона почала кричати, що хто я їй взагалі така і це квартира її сина і вони туди будуть приїжджати, коли захочуть і кинула слухавку.

Я спеціально ніяк не готувалася до Нового року, купила трохи продуктів, щоб просто приготувати звичайну вечерю і тут сюрприз, 30 грудня ввечері приїжджають. Я була дуже розлючена, у дитини налагоджується ГВ, і син цілими днями висить на нені, я по дому нічого робити особливо взагалі не можу, не те, щоб ходити за гостями доглядати.

Ну, і словом, все вийшло як завжди: при чоловікові вони такі душечки, а тільки чоловік з кімнати, так відразу фиркають, дитина їх знову хвора, кашляє періодично, бігає, кричить, все розкидає, але їх це взагалі не бентежить. Почала мені висловлювати, що я лежу тут така цілий день в ліжку і нічого не роблю, дома навіть поїсти нічого, а завтра свято, у мене взагалі нічого немає.

Я це все послухала і вирішила, що завтра з ранку поїду до своєї мами і до кінця канікул буду у неї. Максим з ранку поїхав у справах, я прокинулася і почала потихеньку збирати речі, свекруха побачила це і почала хвостом бігати за мною, а ти куди? А навіщо? Я їй пояснила все абсолютно спокійно, але вона як завелася, почала кричати на мене, зовиця встала ззаду і підтакує. Свекруха побігла в кімнату, схопила дитину і каже: “Нікуди ти не поїдеш!”, Почала бігати з онуком по квартирі, дитина злякалася і почала плакати і тут у мене просто звір прокинувся, я вихопила дитину і поїхала швидко.

Коли Максим повернувся, вони все викрутили так, що я кинулася на маму, штовхнула її в двері і вона сильно вдарилася головою (хоча це брехня), чоловік зателефонував мені і почав кричати, типу, що мені зробила мати його, що я себе так веду і якого біса ти взагалі з дому пішла, поки не вибачишся перед усіма, можеш не приходити навіть.

Ось так я і живу вже місяць у мами, чоловік приїжджає у вихідні до дитини на пів години і чекає, поки я вибачусь перед його мамою. Він дуже гордий і я теж, мені простіше залишитись одній з дитиною, ніж вибачитися перед свекрухою. Ще й образа на чоловіка, що він ось так кинув нас, встав не на нашу сторону. Шкода, що руйнується сім’я через це.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – planeta

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page