fbpx

Я була на 9 місяці, коли все це почалося і нам довелося переїхати до батьків чоловіка. Але з часом почалися постійні моралі і повчання. Тітці Олі здавалося, що я не тим годую дитину, то погано одягла на вулицю, то навіщо купувати стільки іграшок такій маленькій дитині, адже вони коштують грошей, які краще витратити на щось корисне

Я була на 9 місяці, коли все це почалося і нам довелося переїхати до батьків чоловіка.

Живемо тепер разом, весь час раніше з ними були прекрасні стосунки, доки не народився син.

Свекруха з самого початку багато мені допомагала, я дуже їй за це вдячна, мої батьки живуть в іншому місті і мама могла приїхати на кілька днів лише один раз поки що.

Але з часом почалися постійні моралі і повчання. Тітці Олі здавалося, що я не тим годую дитину, то погано одягла на вулицю, то навіщо купувати стільки іграшок такій маленькій дитині, адже вони коштують грошей, які краще витратити на щось корисне. Начебто іграшки для дитини – марна річ.

Я намагалася не сперечатися з нею, іноді слухала, а іноді робила по-своєму, щоб вона не знала. Зараз мені потрібно виходити на роботу віддалено, бо звільнять, мене вже попередили про це, а свекруха ще не на пенсії.

Хотіли з чоловіком взяти няню, щоб син був удома, але батьки чоловіка вирішили, що це марні витрати, платити такі гроші, коли я все одно дома. Довелося послухати її, не шукати няню, але я сиджу за компом по 5-6 годин і просто не встигнаю між дитиною і роботою!

Але конфлікт стався ми не через це.

Весь цей час чоловік стриг дитину вдома машинкою, але я захотіла постригти його в перукарні, зробивши йому стильну стрижечку, він у нас має русяве кучеряве волосся, яке швидко росте. Але в перукарні незнайомі йому інструменти, обстановка, він злякався, почав плакати, стригти не вдалося і ми пішли додому.

До самого будинку він не міг заспокоїтись і дідусь із бабусею, як це побачили й дізналися причину, закотили ще більшу виставу, аніж їхній онук. Багато чого я почула на свою адресу, і те, що я не мати, а мачуха, було делікатним.

Я, звичайно ж, образилася, не розмовляю з ними вже цілий тиждень, хоча згодом свекор і попросив вибачення. Я розумію, що вони люблять онука, але чомусь при цьому вони забувають, що у нього є батьки.

І няню я все таки шукаю, а ще наполягаю чоловіку, щоб ми орендували окрему квартиру, бо це не діло. Хіба я не права?

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page