fbpx
життєві історії
Я була на цьому весіллі, тому бачила все на власні очі. Батько з матір’ю Олесі та новоспеченому зятю, вручили ключі від двокімнатної квартири. Правда, не в новобудові, але і то добре. Свати ще на торжестві все ніяк не могли вгамуватися, чому їх сина ще там не прописали, що так не чесно. – Бідненький Павло там хороший ремонт зробить, нові меблі купить, а вони його раз, і “за борт”

Я була на цьому весіллі, тому бачила все на власні очі. Батько з матір’ю Олесі та новоспеченому зятю, вручили ключі від двокімнатної квартири. Правда, не в новобудові, але і то добре. Свати ще на торжестві все ніяк не могли вгамуватися, чому їх сина ще там не прописали, що так не чесно. – Бідненький Павло там хороший ремонт зробить, нові меблі купить, а вони його раз, і “за борт”.

***

На щастя, це не мій зять сказав, зять мого брата, так що теж родич.

Ось тепер замислююся: а чи потрібно допомагати дітям? Швидше за все, вони самі повинні вирішувати свої проблеми. Я теж допомогла дітям з покупкою житла: розміняли свою квартиру, дітям віддали по однокімнатній.

Але вони відразу продали і, взявши іпотеки, купили житло побільше. Так що, тепер це майно назвати своїм я не можу.

Мій брат зробив жест ширше – на весілля дочки, в подарунок підніс двокімнатну квартиру. Було це ще 10 років тому. Здавалося б, живи і радій.

Але проблеми виникли відразу. Новоспеченого зятя і його рідню з першого дня мучило питання прописки, вони вважали, що першим ділом після весілля потрібно бігти і прописувати хлопчини в нові хороми.

Хоча яка різниця – живеш і живи, хто тебе жене. Ви що, заради прописки і квартири весілля відгуляли?

Наречена ж не просила на неї оформити автівку Павла.

Але рідня ходила і пліткувати приблизно так “Не прописують! Ох такі-сякі!.., з розумі зійдуть через цю квартиру”.

Олеся (моя племінниця) часто зверталася до батька за допомогою: “Унітаз потік, треба полагодити”, “Батарею подивитися”, “Кран потік” Зрештою брат не витримав і сказав зятеві:

Я, звичайно, допоможу завжди, але чому ти сам не можеш кран поміняти, розетку?

Павло відповів:

Я тут не господар, чому повинен щось робити?

Ну не паразит чи? Веди дружину на свою житлоплощу і будь господарем! Всі хочуть легких шляхів. Зрозуміло, що жити не стали, розлучилися.

Життя потрібно будувати самим, проходити шлях разом від гуртожитку чи орендованої квартири, до комфорту. Подарунки батьків можуть і життя зіпсувати.

А ви, як вважаєте? Чи привів такий подарунок до розлучення?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page