fbpx

Я була наймолодшою дитиною в сім’ї. Всіх нас у мами п’ятеро, і в кожного свій тато і свій характер. Я не пам’ятаю маму в фартушку біля плити. Вона тільки те й робила, що накручувала бігуді і бігла до наступного кавалера. Довгий час вона шукала свою “одну-єдину” любов. Того дня сестра Лариса прийшла додому в піднесеному настрої

Я була наймолодшою дитиною в сім’ї. Всіх нас у мами п’ятеро, і в кожного свій тато і свій характер. Я не пам’ятаю маму в фартушку біля плити. Вона тільки те й робила, що накручувала бігуді і бігла до наступного кавалера. Довгий час вона шукала свою “одну-єдину” любов. Того дня сестра Лариса прийшла додому в піднесеному настрої.

Так уже склалося, що я виросла у вкрай неблагополучній сім’ї. Загалом нас у батьків було 5 дітей. Від однієї матері та різних батьків. Я була молодша. Мама ніяк не могла зупинитися – все шукала своє кохання. І характер у всіх дітей різний. Контролювати всіх доводилося старшій сестрі. Після закінчення школи Лариса пішла навчатись у педагогічне училище на вчителя молодших класів.

Я у всьому намагалася наслідувати її. Теж хотіла, після того, як виросту, викладати фізкультуру. Інші середні сестри сміялися з мене і намагалися при кожній нагоді принизити. Справа ускладнювалася тим, що я маю мовний дефект.

Минули роки, і він пройшов. Я відвідувала логопеда. Тож усе налагодилося. Вдома усамітнювалася і займалася сама. Мені дуже хотілося втерти всім ніс і довести їм, що я набагато краща за кожну з них.

Після того як Лариса закінчила коледж, її розподілили на село, але не на наше. Там вона познайомилася зі своїм чоловіком і лишилася. Кожні канікули я їздила до неї. Там я відпочивала морально, надихалася. Подорослішавши, я відвідувала різні спортивні секції. Вдома мене майже ніколи не було. Що там робити?

Ні друга, ні третя сестри не змогли нічого досягти. Вони вискочили заміж, привели на світ дітей та взяли кредити. Зате тепер їм не позаздриш

Четверта сестра досі живе з матір’ю і виконує роль прислуги у її домі. Я ж після закінчення школи вступила до педагогічного коледжу та стала вчителем фізкультури, як і мріяла. Заміж мені не дуже хотілося, бо я бачила, як живуть сестри та мати. Закінчила я коледж із відзнакою і після цього вступила на бюджетне відділення до університету. Мені допомогла наша класна керівниця. Я її дуже поважаю.

Потім я все ж таки вийшла заміж. Не хочеться хвалитися, але чоловік виявився гарною людиною. Забезпечений, спокійний. Я змогла переїхати до нього до міста. Влаштувалась на роботу. Через кілька років після весілля Боженька подарував нам донечку.

Трапляється, я навідуюсь в гості до села до родичів. Сестри бачать, що у мене все чудово і намагаються підлабузнитись до мене. Вони вибачаються за минуле. Вважали, що з мене не буде користі. Але я стала кращою за кожну з них.

Мати на старості років стала розсудливою. Живе з одним чоловіком упродовж кількох років. Може, вік подіяв, хто його знає…

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page