Я виросла в селі. Нас в сім’ї було четверо діток, а я найменша. Мамі в той час, коли я з’явилась на світ, було вже 44 роки. Мене балували, нічого не заставляли робити, а я тим і користала.
Старші брати та сестри часто жалілися на батьків, що вони повинні все допомагати по дому, а я лише в ляльки бавлюся.
– Нічого! Ви на неї не дивіться. Виросте, і своє надолужить, – говорила мама їм у відповідь.
Я виросла… але надолужувати нічого я не хочу.
В двадцять років я вийшла заміж за хлопця з нашого села, але жити ми переїхали до Тернополя. Микола влаштувався там на хорошу роботу, я також дома не сиділа. По спеціальності не працювала, а влаштувалась нянею в одну багату сім’ю.
Про своїх діток ми спершу не думали, хоча батьки часто питали: коли та коли?
– Ми вже не молоді, хочемо і з твоїми дітками поняньчитись.
А тато взагалі казав: “Для чого з чужими сидіти, як можна своїх виховувати”.
Через декілька років ми таки наважились і у нас з’явився синочок.
До цього часу ми жили з Миколою добре. Я ніколи не була супер господинею, але, мабуть, через те, що і я і чоловік мало знаходились дома, в квартирі було менш-більш чистенько.
Готувала я мало і не супер смачно. Микола це розумів, але нічого мені не говорив. Просто час від часу замовляв піцу, чи купляв різні напівфабрикати. Коли став заробляти ще краще, то став більше харчуватися в кафешках, а згодом і ресторанах.
Все змінилося, коли у нас з’явився Данилко. Він з самого початку був непосидючою дитиною. Мені було важко з ним впоратись, а про те, щоб готувати для чоловіка – не було й мови. Я просто не встигала. Так само сталося і з прибиранням в квартирі.
Пів року тому у нас з’явилася на світ донечка.
Данилко вже пішов до першого класу. Я думала, стане легше, і я наздожену з прибиранням, навчусь добре готувати, але зрозуміла, що мені цього просто не треба.
Я звикла жити в цих умовах. Мені зручно переступати з Яринкою на руках через гори різних іграшок, малюнків, каструль та тарілок.
Лише тепер я зрозуміла, що все це тягнеться з мого дитинства, що мене не заставляли, а таким чином і не навчили вести нормально хатнє господарство.
Ось скажіть мені, як тепер я маю з цим впоратись?
Найбільше хочу привити любов до кухні та чистоти своїй донечці. Не хочу, щоб була така, як її мама…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
