fbpx

Я була спантеличена від пропозиції Ліди. Прийшла додому і вирішила поговорити відверто про це з Василем. Я сподівалася, що він спростує її слова, але він почав говорити, що це не моя справа, що я лізу, куди не треба, що між ними завжди були такі стосунки і це нормально. І якщо я не хочу жити у величезних боргах і одна з дитиною, то маю просто мовчати

Я заплуталася, тому вирішила написати сюди, щоб почути думку збору!

Ну що ж, давайте по-порядку.

Я зустріла свого майбутнього чоловіка, коли Василь був уже рік, як розлучений. Жив скромно, платив аліменти, часто бачився із сином. Інколи забирав Данилка на всі вихідні.

Я намагалася порозумітися з хлопчиком, але налаштований він був вкрай негативно. Можливо, колишня дружина Василя доклала до цього руку. Не знаю. Але через його неприйняття я просто вирішила в це не вплутуватися і залишати їх наодинці з чоловіком.

Своєї квартири ми не мали, ми потроху накопичили на внесок і взяли іпотеку. Потроху обживалися новими меблями, технікою, купили недорогу автівку після весілля. Все було добре, аж до того моменту, як я випадково зустріла колишню дружину Василя на вулиці.

Висока, доволі “крупна” жінка з сивими пасмами і в мішкуватому одязі. Насилу можна було дати їй 38 років. Швидше за все 40. До цього я бачила її тільки на світлині. Василь спілкувався та бачився з нею без мене. Однак вона мене впізнала та підійшла. Сказала, що треба поговорити.

Звати її Ліда, і почала вона з того, що, незважаючи на розлучення, вони з Василем все ще дуже близькі. Він часто буває в неї в гостях, заїжджає після роботи, тому що сумує за її смачною випічкою. Іноді зателефонує у справах. Ще сказала, що вони часто розмовляють про минуле і Василь, нібито, каже, що шкодує про розлучення та одруження зі мною.

Але так, як я вже чекаю дитину (5 місяців), не може піти від мене. Не хоче аліментів та поділу майна. Та й шкода йому мене. Адже я не потягну іпотеку одна (після розлучення борг із іпотеки ділиться навпіл між подружжям).

Щодо цього Василь був правий. Зарплата у мене невелика, попереду декрет. Батьки в іншому місті та грошима не допомагають. Ліда попросила мене з’їхати з квартири і спокійно розлучитися. Відпустити Василя, а вона домовиться з ним про те, щоб він платив усю іпотеку сам.

Я була спантеличена від пропозиції Ліди. Прийшла додому і вирішила поговорити відверто про це з Василем. Я сподівалася, що він спростує її слова, але він почав говорити, що це не моя справа, що я лізу, куди не треба, що між ними завжди були такі стосунки і це нормально. І якщо я не хочу жити у величезних боргах і одна з дитиною, то маю просто мовчати.

Виявилося, що коли Василь говорив про те, що їздить підробляти до батьків, до сина, то він їздив до неї. А я вірила цим небилицям. Працювала, приходила додому, готувала, чекала на нього. Нині не знаю, що робити. Я можу відмовитись від цієї квартири і просто з’їхати, але нікуди. І як я житиму одна з дитиною, не знаю.

А нещодавно Ліда почала приходити все частіше до нас додому разом із дитиною. Нібито у гості. Поводиться розкуто, як господиня, з чоловіком відкрито крутить шури-мури. Василь це не підтримує, але й не припиняє. Мені дуже важко з цим змиритися. Що робити далі не знаю.

Тому пишу сюди, щоб ви дали мені якусь пораду!

Що я роблю не так?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page