З Григорієм разом вже 8 років, ладнаємо дуже добре, сварки бувають іноді, як же без них. Спочатку ми жили окремо від батьків. Коли вирішили жити разом, мої батьки допомогли і купили нам житло. Але коли почали переїжджати, виявилося, що в порожній будинок, тоді мої батьки дали практично все, починаючи від столових приладів, закінчуючи старенькими меблями на перший час.
Я була трохи здивована, коли свекруха виділила синові тільки килим, який зі стіни зняла, пару ложок і пару мисок. Хоча вони люди не бідні, і, як потім виявилося, коробки з посудом і всяким начинням у них благополучно лежить на горищі. Очевидно, чекають поки молодший син одружиться, на старшого воно, напевно, не розраховане. Може, це пов’язано з тим, що Гриша від першого шлюбу свекрухи і не рідний свекру, хоч він ставиться до нього як до сина. Не знаю. Але тоді я подумала, хіба мало що, молодими були, на це особливої уваги не звернула. Що могли, то дали мої більше, його менше, у кого що було.
Але за 8 років таких випадків назбиралося. Наприклад, у Григорія операція була, свекруха до сина навіть не навідалася до лікарні, не кажучи про те, щоб допомогти чимось. Потім у нас ремонт, весь будинок розбитий, грошей не вистачає, мене скоротили з роботи (фірму закрили), залишилися на зиму без опалення, бо не встигали доробити без грошей.
Мої батьки в той період змогли трохи грошей дати, трохи просто позичити (нам було соромно брати у них гроші, і так будинок нам подарували). Запитали батьків чоловіка не дати, а позичити, сказали, що немає грошей. Через тиждень вони купили молодшому синові дорогий спортивний велосипед. Без слів, одні емоції. За столом якось свекруха сказала: “я думала дати грошей дітям, щоб ремонт закінчили, але у мене ж є ще один син, а він так велосипед хотів”.
Тому у мене виникають питання: невже велосипед йому необхідний взимку, до весни не можна було почекати? Їм спокійніше купити молодшому модний велосипед, ніж позичити старшому грошей для того, щоб він взимку не мерз, і зміг доробити ремонт?
Ну нічого. Скриплячи зубами від холоду (і в моєму випадку від образи) ми взяли кредит і до весни домучили той ремонт. Все своїми силами чоловік робив, він у мене на цей рахунок молодець. Знову я ту історію проковтнула, жили далі.
Таких історій було досить багато. Але головне – лицемірство свекрухи. Наші мами знайомі змолоду. Не знаю, що у них там відбувалося, але вони колись дуже дружили, але потім перестали спілкуватися і на даний момент вони особливо не спілкуються. В основному свекруха згадує про те, що у неї є сваха, коли потрібно зробити уколи, або на хвороби свої поскаржитися, поради отримати (моя мама медпрацівник).
В інший час може пройти мимо, не помічаючи. Вчора вона зайшла до мами в кабінет, попрямувала до іншого лікаря, який там сидів, і навіть не привіталася. Мама дуже ображається. Я підозрюю, що це через те, що пів року тому моя мама відмовилася допомогти свекрусі молодшого від армії захистити (здорового хлопця, який нічим ніколи не хворів).
Мене це виводить з себе. Тому що коли вони збираються на свята за одним столом, свекруха посміхається, як ні в чому не бувало. А потім ходить навіть в сторону моєї мами не дивиться. Дуже хочеться все чоловікові висловити, вже дуже накопичилося у мене. Я колись уже висловлювалася, ми дуже посварилися. Це зрозуміло, я б свою маму теж захищала до останнього.
Чи варто висловитися Григорію все це, чи краще як завжди проковтнути мовчки? Повторюся, з Григорієм у нас дуже хороші відносини. З його мамою типу теж (бо не часто спілкуємося, усміхнулися і розійшлися). Але мене дуже ображають дії свекрухи. Потрібна порада, бо боюся на емоціях зробити гірше.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – freepik
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
