fbpx

Я була в захваті, коли свекруха подарувала свою квартиру, з виглядом на набережну, нам з Михайлом на весілля. Правда, мене насторожив той факт, що одну пару ключів вона залишила собі. Два дні тому, я, закінчивши швидше роботу, направилась додому, де мене чекав “сюрприз”. Я сховалася за колону, і вирішила поспостерігати, що ж буде дальше

Квартира моєї свекрухи чудова. Але нещодавно я дізналася, що вона таємно приходить до нас додому прибирати

Нам з чоловіком дуже пощастило. У подарунок на весілля свекруха подарувала нам свою простору квартиру. Але вона вирішила залишити собі один набір з ключами і приходити в гості без запрошення. Одного разу я повернулася з роботи і побачила вичищену до блиску свою кухню і ванну кімнату.

Ми з чоловіком були дуже вдячні Галині Степанівні за такий подарунок. Це, мабуть, було важким рішенням залишити нам свою улюблену квартиру. Водночас це було для мене певним зобов’язанням. Але, як виявилося, вона лише частково відмовилася від квартири. Вона мала намір з’являтися в ній навіть тоді, коли нас не буде вдома.

Коли я почала зустрічатися з Михайлом, я також закохалася в квартиру його батьків. Велика, простора, світла, а цей вид на набережну просто зачаровував з вікна нашої спальні, де вікна до підлоги. Ніколи не мріяла, що колись отримаю ключі від тієї квартири. Я мало не цілувала свекрусі руки і відразу після заселення в усьому їй догоджала і не перечила.

Галина Степанівна хотіла, щоб ми залишили антикварні меблі в квартирі, тому що їй було нікуди їх поставити. Те саме було з великою кількістю квітів у горщиках. У мене з цим не було проблем.

А ось коли я робила косметичний ремонт в кухні, і вирішила пофарбувати стіни в зелений колір, то свекруха не стала мовчати. Галині Степанівні цей колір дуже не сподобався.

– Це показує твій несмак!, – сказала вона мені важким тоном.

Мені було прикро, і її різкий тон застав мене зненацька. Я почала бути обережною і намагалася непомітно та ввічливо вивести свекруху з її, але ключове слово – колишньої квартири.

Але Галина Степанівна не зупинялася і приходила в гості тричі на тиждень і без запрошення. Потім вона критикувала мене за те, що я не тримаю її квартиру в чистоті. Вона, якщо чесно, була права, того дня на кухні було трохи більше бруду.

– Як ти можеш спокійно лежати на дивані, знаючи, що в тебе на кухні гора посуду брудного? Це не вихід, і потрібно з цим щось робити. Я не хочу, щоб моя квартира перетворилася на смітник!

Я також не люблю безлад, але я хочу прибирати свою квартиру по-своєму і коли мені заманеться, коли буде для цього настрій. Я зайнята на роботі, і мені справді не завжди хочеться прибирати чи мити посуд.

– Оленко, сьогодні тут просто виблискує! Коли ти встигла?, – сказав Михайло одного разу, коли ми прийшли після роботи додому. Я розгублено озирнулася. Він був правий, кухня була настільки чистою, що можна було “зачесатися”. І при цьому останнім часом я не встигала навіть з пилососом пробігтися.

Наступного дня я закінчила роботу швидше і поговоривши з директором, пішла додому не в шостій, а в третій годині дня. Я зупинилася на сходах, бо з нашої квартири виходила моя свекруха. Я стала в сторону і непомітно спостерігала, як Галина Степанівна забирає відро, швабру і купу чистячих засобів. Коли вона пішла, я довго стояла і не могла в це повірити!

Вдома мене зустріла блискуча підлога та вимиті вікна у вітальні. Михайлу стало ніяково, коли я йому про все розповіла. Він любить свою матір і намагається, щоб вона відчула себе потрібною після відходу у інший світ батька. Але я вимагаю поваги до приватного життя та змушую свого чоловіка поговорити з мамою.

Коли я розказала про цю ситуацію подружці, вона мені позаздрила.

– Безкоштовна прибиральниця! Олено, це ж так круто! Я б на твоєму місці мовчала і насолоджувалася її роботою.

Але я не можу дивитися на це з гумором. Я вважаю принизливим, що ця людина ходить по нашій квартирі і миє нашу брудну ванну.

А що ви скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page