Я був двічі одружений, і від кожної жінки у мене є по донечці. Зараз в мене дуже важкий період у житті. Не буду вдаватись у подробиці, але живу на орендованій квартирі, і крім аліментів виплачую ще чималий кредит. Я придумав деяку схему, щоб полегшити собі життя, і якщо Люба мене зрозуміла і підтримала, то друга дружина Ліля показала свої “зубки”
Я реально залишився без нічого. Мене звільнили з роботи, довелося влаштуватися на державну із копійчаною зарплатою. Із зарплати щомісяця вираховують 50% аліментів. Це двоє дітей. 20 тисяч мені потрібно щомісяця виплачувати за кредит. А ще орендована квартира. Залишаються гроші лише на “мівіну”.
Я дізнався, що можна зменшити аліменти майже на половину. Це мені допомогло б викрутись, а потім я б і так допомагав дітям.
Звичайно, багато хто мене засудить. Мовляв, як я можу своїх дітей позбавляти грошей, але я в безвихідній ситуації. Я стояв перед вибором: чи виплачувати аліменти, чи перетворитись у бомжика. Я не перебільшую.
Я одразу звернувся до юриста, щоб усе оформили правильно. Я підписав договір, про все домовився – послуги надавалися безкоштовно. Вже за два місяці суд схвалив мій позов.
Перша дружина підіймати “бурю”не стала, адже вона знала, що в мене не найкращі часи. Люба підтримувала мене і вірила, що коли я стану на ноги, я обов’язково допомагатиму більше.
А ось друга дружина оголосила мені бойкот. Щойно Ліля про це дізналася, вона одразу ж заборонила мені спілкуватися з донькою. Я намагався їй пояснити, що це вимушений захід, але вона і слухати мене не стала.
Наразі ми з юристом обговорюємо, як подати ще один позов. Я хочу бачитися зі своєю дитиною. Я маю на це повне право.
Що скажете з цього приводу?
Фото ілюстративне
