Я чекаю дитинку, й так вразлива, ревную постійно. Син чоловіка від першого шлюбу живе з нами. А тут я приходжу додому, а в квартирі – він зі своєю мамою, колишньою чоловівка. Що вона забула в моїй оселі???
Ми з чоловіком живемо разом в однокімнатній квартирі, з нами живе його син від попереднього шлюбу.
Точніше, дитина живе половину часу у мами, половину – у нас. Чоловік дуже любить син, балує його. Я не заперечую, мені уваги теж не менше, я задоволена. А ще я чекаю на нашу спільну дитинку, намагаюся мислити позитивно. Але все одно ревную!
Начебто все б нічого, але 2 рази траплялася така історія: я приходжу додому з роботи, і застаю чоловікову колишню в нашому домі! Що вона тут забула, питається? Один раз вона просто мовчки, ігноруючи мене і навіть не дивлячись у мій бік, розпрощалася з сином, вставала і йшла, мені нічого не говорила.
Другий раз вона наче ні в чому не бувало продовжувала сидіти на кухні з дитиною, і пішла тільки через півгодини.
Ми, до речі, живемо в однокімнатній квартирі, тому я навіть не стала готувати їсти – якось не по собі було з нею в одній кімнаті.
Поговорила з чоловіком, на що він сказав, що це, звичайно, неприємно, але розмовляти на цю тему він ні з ким не буде і не буде нічого забороняти.
Що робити? Самій з одинадцятирічним хлопчиком розмовляти або матері його зателефонувати? Все це дуже неприємно для мене, і якщо така ситуація знову повториться – вже мовчати не буду.
Автор: Аліна
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла
- Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
- Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
- Так, я залишила свого сина, але ж не на чужу людину, а на рідну бабусю, а сама подалася за Євгеном до Херсону. Я ж мала право на кохання. Але якщо мене Євген любив, то про мого сина і чути нічого не хотів. Та зараз все змінилося, Євген покинув цей світ, а його діти прогнали мене з квартири. Я надіялась, що Богдан подасть мені руку допомоги. Єдине, що він сказав: “Ти проміняла мене на чоловічі штани! Бачити тебе не хочу!”
- Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда