fbpx

Я чекаю дитинку, й так  вразлива, ревную постійно. Син чоловіка від першого шлюбу живе з нами. А тут я приходжу додому, а в квартирі – він зі своєю мамою, колишньою чоловівка. Що вона забула в моїй оселі??? Я навіть їсти не стала готувати

Я чекаю дитинку, й так  вразлива, ревную постійно. Син чоловіка від першого шлюбу живе з нами. А тут я приходжу додому, а в квартирі – він зі своєю мамою, колишньою чоловівка. Що вона забула в моїй оселі???

Ми з чоловіком живемо разом в однокімнатній квартирі, з нами живе його син від попереднього шлюбу.

Точніше, дитина живе половину часу у мами, половину – у нас. Чоловік дуже любить син, балує його. Я не заперечую, мені уваги теж не менше, я задоволена. А ще я чекаю на нашу спільну дитинку, намагаюся мислити позитивно. Але все одно ревную!

Начебто все б нічого, але 2 рази траплялася така історія: я приходжу додому з роботи, і застаю чоловікову колишню в нашому домі! Що вона тут забула, питається? Один раз вона просто мовчки, ігноруючи мене і навіть не дивлячись у мій бік, розпрощалася з сином, вставала і йшла, мені нічого не говорила.

Другий раз вона наче ні в чому не бувало продовжувала сидіти на кухні з дитиною, і пішла тільки через півгодини.

Ми, до речі, живемо в однокімнатній квартирі, тому я навіть не стала готувати їсти – якось не по собі було з нею в одній кімнаті.

Поговорила з чоловіком, на що він сказав, що це, звичайно, неприємно, але розмовляти на цю тему він ні з ким не буде і не буде нічого забороняти.

Що робити? Самій з одинадцятирічним хлопчиком розмовляти або матері його зателефонувати? Все це дуже неприємно для мене, і якщо така ситуація знову повториться – вже мовчати не буду.

Автор: Аліна

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page