Я – чоловік холостий, жодного разу у шлюбі не був. І це в мої-то 35 років. Напевно, зараз багато хто подумав: «Завзятий холостяк! Не хоче зобов’язань!”
Але, перш ніж ви закидаєте мене камінням загальноприйнятої моралі, я хочу розповісти вам свою історію.
В мене є найкращій друг. Дружимо ми давно, більше 15 років. Пройшли разом, як то кажуть, і вогонь, і воду, і все, що належить.
Але 10 років тому мій друг зустрів свою любов. Здавалося б, порадій за одного і влаштовуй своє особисте життя. Ось і я так спочатку вирішив: «Раз Діма, нарешті, заспокоївся, пора і мені». Але щось пішло не так.
Спілкуючись з його дівчиною, я раптом зрозумів, що і мені вона подобається теж. Причому, «чим далі в ліс, тим більше дров», як то кажуть. Ми частенько проводили час всі разом, спілкувалися, гуляли.
Через рік Катя очікувала на дитину, і Дімка, як справжній чоловік вирішив одружитися. Почесну роль свідка на весіллі, природно, відвели мені.
Я був радий, що у мого друга все налагоджувалося. Але десь в глибині душі завозився змій, той самий, який любить плутати. «Антоне, вона ж тобі подобається! Невже ти так спокійно віддаси її іншому? » – запитував він.
Але я твердо вирішив для себе, що сховаю свої почуття кудись глибше і не заважатиму щастю свого кращого друга.
Діма і Катя одружені вже 9 років, у них двоє дітей. Вони жодного разу не розходилися, і Катя жодного разу не збирала валізи з криками: «Все! Я їду до мами!»
Загалом, зразково-показова сім’я. Ми до цього часу дружимо і я частенько буваю у них в гостях. І кожен раз, я дивлюся на Катю і думаю: «Я хочу, щоб вона була моєю дружиною!» Але ніяких спроб по руйнуванню сім’ї не роблю і навіть не збираюся.
Я багато разів пробував знайомитися з дівчатами і навіть пару раз у мене починалися відносини. Але потім я розумів, що не хочу пов’язувати життя ні з ким, крім Каті.
А з огляду на той факт, що вона дружина мого друга, я твердо вирішив, що буду до кінця днів в гордій самоті. Може, я дурень. Може ні. Не знаю.
Але ламати життя одного і коханій жінці не по мені. Що з цього всього вийде невідомо. Кажуть, на чужому нещасті щастя не побудуєш. Мабуть, краще виїхати куди-небудь і піти працювати)
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
