fbpx
життєві історії
Я – чоловіконенависниця. Це про мою продругу. Не знаю, з чого почати, тому, почну з головного.

Не знаю, з чого зазвичай починаються історії, тому почну з головного.

Колега по роботі вийшла заміж і розлучилася.

За яким принципом вона вибирала собі чоловіка – це питання без відповіді. Я пам’ятаю, як і що вона розповідала про свого тоді ще чоловіка. Якщо чоловіка люблять, то так про нього не говорять.

Заміжня вона була близько двох років. Потім розлучилася. З моменту розлучення пройшло вже більше 10 років. Самий сік в тому, що всі ці роки колега молодим дівчаткам розповідає, що не варто виходити заміж.

Її улюблена фраза – “бувала, більше не хочу”.

За ці 10 років у нас на роботі розлучилася ще одна співробітниця. Це був зоряний час моєї колеги. Немов чиїсь розлучення – це черговий доказ того, що всі чоловіки негідники і ще раз негідники.

У мене навіть склалося відчуття, що ця установка у неї була ще до весілля.

Знаю її колишнього чоловіка. Ну взагалі нічого не можу поганого про нього сказати. Я б на його місці теж розлучилася з людиною, від якої йде постійний негатив.

Часом хочеш проявити жіночу солідарність, але, при всьому моєму бажанні, не виходить.

Дівчата, а як ви ставитеся до самого інституту шлюбу?

Каріна, м. Київ.

Фото – psihter.ru

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook