Не знаю, з чого зазвичай починаються історії, тому почну з головного.
Колега по роботі вийшла заміж і розлучилася.
За яким принципом вона вибирала собі чоловіка – це питання без відповіді. Я пам’ятаю, як і що вона розповідала про свого тоді ще чоловіка. Якщо чоловіка люблять, то так про нього не говорять.
Заміжня вона була близько двох років. Потім розлучилася. З моменту розлучення пройшло вже більше 10 років. Самий сік в тому, що всі ці роки колега молодим дівчаткам розповідає, що не варто виходити заміж.
Її улюблена фраза – “бувала, більше не хочу”.
За ці 10 років у нас на роботі розлучилася ще одна співробітниця. Це був зоряний час моєї колеги. Немов чиїсь розлучення – це черговий доказ того, що всі чоловіки негідники і ще раз негідники.
У мене навіть склалося відчуття, що ця установка у неї була ще до весілля.
Знаю її колишнього чоловіка. Ну взагалі нічого не можу поганого про нього сказати. Я б на його місці теж розлучилася з людиною, від якої йде постійний негатив.
Часом хочеш проявити жіночу солідарність, але, при всьому моєму бажанні, не виходить.
Дівчата, а як ви ставитеся до самого інституту шлюбу?
Каріна, м. Київ.
Фото – psihter.ru
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
