Я дала Олені два місяці на те, щоб владнати ситуацію з фінансової сторони, і мене не хвилює, встигне вона, чи ні. Мама ж звичайно почала бідкатися, що я погана людина, раз в такому тоні з рідною сестрою говорю. Спадщина була розділена по-чесному, тому й нема чого на мене “косо” дивитися!
Олені, моїй рідній сестрі, дуже добре живеться, на мою думку. Вона проживає зі своєю дитиною у власній квартирі, а мою квартиру вона здає в оренду. І мені доводиться жити або зі своїми батьками в одному будинку, або витрачати свої гроші та орендувати собі житло.
Мама, звичайно ж, на стороні Олени. Вона мені забороняє щось змінювати, тому що каже, що варто почекати, поки у сестри налагодиться становище з грошима. Але вся проблема в тому, що Олена нічого не робить для того, щоб покращити своє матеріальне становище.
Нам ще досить давно батьки залишили дві однокімнатні квартири. Вони нам дісталися у спадок від бабусь. Тоді й вирішили, що одна буде мені, а друга Олени.
Ну а враховуючи нинішню ситуацію, вийшло так, що сестрі дісталися дві квартири, а мені “дуля з маком”. Олена, звісно, щаслива, і мати ще її підтримує у всьому.
Відразу після закінчення школи, я переїхала жити та навчатися в інше місто. Олена ж залишилася в рідному місті і там і продовжила навчатися в університеті. Я чомусь відразу вирішила, що більше не повертатимуся до рідного міста. Але вийшло не так, як я собі планувала.
Через чотири роки після закінчення університету я мешкала в іншому місті. Навіть були плани відгуляти весілля. Але так сталося, що зі своїм нареченим ми розбіглися, і слава Богу, але вже зовсім інша історія.
У той же час і на роботі виникли проблеми, тоді я і вирішила трохи відпочити і перезавантажитися. Тоді ж і довелося мені повернутися до рідного міста де живуть батьки.
У цей же період Олені вдалося вийти заміж, потім у них з чоловіком з’явилася дитина. Її чоловік працював, а Олена отримувала гроші з оренди моєї квартири. Коли я приїхала і дізналася про те, що сестра здає в оренду мою квартиру, звичайно, була у величезному подиві. До того мені про це ніхто не говорив.
А вся проблема в тому, що весь час, що я перебувала в іншому місті, я надсилала мамі гроші, щоб вона оплачувала комунальні послуги за мою квартиру. А мати спокійно брала гроші, і мені нічого не говорила про те, що там живуть мешканці.
Я робила довіреність на свою матір, і тому вона легко зуміла її здати в оренду.
– Анно, у твоєї сестри дитина є. Їм потрібно вже квартиру більше мати. А на заробіток чоловіка твоєї сестри вони довго ще збиратимуть гроші. Ти ж там не жила, то чому ти так обурюєшся? – казала мені мати.
Тоді я відповіла, що якщо я поїду назад до міста, то спокійно дозволю сестрі здавати свою квартиру, але якщо я захочу залишитись тут, то доведеться мешканцям виїхати. Тоді мати відповіла мені, що все розуміє і погодилася з моїм рішенням. Але через деякий час у Олени змінилося життя, а потім і рішення моєї матері.
Сестра розлучилася зі своїм чоловіком. Я не знала чому і взагалі про особисте життя сестри я нічого не знала, ми з нею не дуже добре спілкувалися. Але, як я зрозуміла, то там вже давно було багато сімейних проблем.
– Ох, тяжко буде твоїй сестрі тепер. Її колишній чоловік зробить маленькі аліменти, а як на них жити з дитиною.
Я ж розуміла, на що мати мені натякала постійно. Але нічого матері не відповіла. Тоді якраз був такий період, коли я ще не знала, чи залишусь жити в рідному місті, чи поїду назад до міста, де навчалася. Потім згодом я прийняла рішення, що хочу залишитися в рідному місті, щонайменше на пару років, а далі буде видно. Але продовжувати жити зі своєю матір’ю я не хотіла, мені потрібно було своє власне житло.
Хоч і була своя квартира, але переїхати жити до неї мені просто не дозволили. Олена з дитиною жила у своїй квартирі, а мою продовжувала здавати в оренду, і на отримані кожного місяця гроші й жила.
– Та не може Олена тобі квартиру віддати. А на що вона житиме? Тобі що, не подобається жити у моєму домі? – казала мені мати.
Але ми з матір’ю важко жили в одному будинку. У неї свої правила, у мене свої. Ми завжди заважали один одному. Мені доводиться себе стримувати сильно, аби не посваритися зі своєю рідною матір’ю.
Так минали місяці, я чекала, доки сестра налагодить своє фінансове становище. Але вона не поспішала нічого робити. Навіть на аліменти за цей час не подала самостійно. Сподівалася, що її колишній чоловік виявить ініціативу та шляхетність.
А мати весь цей час продовжувала мене просити не заважати жити своїй сестрі.
Але я стомилася від такого. Якщо у Олени проблеми з грошима, то нехай вона переїде до будинку до матері, а свою квартиру здаватиме.
– Як ти собі це уявляєш? Як вона сама зможе перевезти всі речі до моєї квартири? Одна з дитиною на руках. Та й мені з маленькою дитиною як жити. Він заважатиме,— відповіла мені мати.
Потім я заявила тим мешканцям, що даю їм кілька місяців, щоб вони з’їхали. І сестрі також про це заявила. Нехай шукає собі інший варіант, як виживати. Матері своїй я про це звичайно нічого не говорила.
У результаті я стала ворогом народу. Мені навіть довелося з’їхати на орендовану квартиру, аби не чути моралі від матері, яка я егоїстка і погана людина.
Ну раз ніхто про мене не думає, то про себе подбати можу тільки я сама.
Хіба ж не так?
Що скажете з цього приводу?
Хто тут правий?
Фото ілюстративне
