Я дізнався, що Наталя того дня святкуватиме в найдорожчому ресторані свій день народження. Прикупиш шикарний букет, і золотий браслет, я направився туди. Подарунок я передав через офіціанта, а сам, щоб побачити її реакцію, сів за столик в кутку ресторану. – Борисе? Невже ти! Очам своїм не вірю, – говорила Наталя, танцюючи повільний танець. – Ти так змінився. А я вийшла заміж, як бачиш, за чоловіка набагато старше, зате при грошах.
Борис навчався у 10 класі, коли вперше підійшов до однокласниці Наталі та запропонував їй разом погуляти.
– Я? З тобою? Ти в своєму розумі? Подивися на себе та на мене. Ти ходиш у пошарпаній шкільній формі, навіть у кафе мене не зводиш. Був би багатим, я ще подумала б. А так – ні!
Після цих слів він пообіцяв собі, що зробить усе, щоб Наталя благала вийти заміж за нього.
Минуло 12 років. У житті хлопця багато що змінилося. Він закінчив із червоним дипломом будівельний інститут та відкрив свою фірму. Щоправда, довелося закласти квартиру та брати кредит.
У нього все вийшло. Він міцно встав на ноги і вирішив відшукати колишню однокласницю Наталю. Як з’ясувалося, дівчина вийшла заміж за якогось чоловіка похилого віку і привела на світ від нього двох дітей, якими зовсім не займається.
Чоловік відкрито ходить наліво і направо, а вона терпить через гроші. Сама на роботу не ходить, кидається між шопінгом та салонами краси.
Борис дізнався, в якому ресторані Наталя святкуватиме день народження, купив їй подарунок і відправив туди. Він сів у кутку і спостерігав за реакцією дівчини, коли офіціант підніс їй шикарний букет троянд та золотий браслет. Наталія почала шукати очима дарувальника, і тоді колишній однокласник помахав їй рукою.
Бориса Наталя не впізнала. Коли заграла повільна музика, він запросив її на танець. Чоловік був не проти.
– Це ви мене так побалували? – Почала розпитувати Наталя.
– Я! А ти мене не пам’ятаєш? — спитав Борис.
– Борисе? Та Ну!
Звичайно, від неохайного хлопчика не залишилося і сліду, він виріс гарним, доглянутим хлопцем. Він вклав у її руку свою візитку і пішов із ресторану. Вранці вона сама зателефонувала йому та запропонувала зустрітися. Він прийшов знову з шикарним букетом. Вони згадували за столиком шкільні роки, і Наталя явно “моргала” Борису, незважаючи на обручку на пальці.
Вона Борису пояснила, що у них з чоловіком давно вільні стосунки, і її нічого не тримає. Коли вони обіймалися, вона розповідала однокласнику, як їй погано живеться зі старим бізнесменом.
– Кинь його! – Запропонував Борис.
– А хто мене утримуватиме? Я вже немолода, — відповіла Наталя зазирнувши Борису в очі.
– Ти чудово виглядаєш, не вигадуй, – хоча думки в голові у хлопця були зовсім інші.
З того часу їхні зустрічі стали регулярними. Наталя почала говорити про розлучення, але Борис вдавав, що не розуміє її натяків. Якось вона вирішила діяти рішуче. Дівчина прийшла вся в сльозах на зустріч до Бориса і сказала:
– Я кинула його, що мені робити?
– А діти?
– Вони мені заважатимуть, нехай залишаються зі своїм татом.
– А я тут до чого?
– Одружися зі мною, я буду зразковою дружиною, сина тобі подарую.
– Добре! — посміхнувся Борис.
Наталя замовила собі шикарну весільну сукню та обрала найдорожчий ресторан у місті. Вона й подорож уже підібрала. Борис у підготовці не брав участі, просто віддав свою карту нареченій.
У день весілля зібралася купа гостей. Наталя запросила пів міста, щоб більше квітів та подарунків надарували. Своїх родичів Борис не запрошував. Коли двері РАЦСу відчинилися, він розвернувся і голосно сказав:
– Вистава закінчена, я не збираюся на тобі одружуватися. Ти мені абсолютно не потрібна. Згадай, як принизила мене в школі, це тобі віддача. А ви, дорогі гості, можете гуляти та розважатися — все оплачено.
Наталя стояла і плакала. А Борис знайшов собі скромну та просту наречену, яку любить усім серцем. Колишня однокласниця залишилася без сім’ї та працює звичайною продавчинею.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!