Я думаю, Олена Степанівна прекрасно розуміла характер дочки, тому й написала дарчу свого будинку лише сину, моєму чоловіку. Жили ми всі разом. Свекруха золота людина. І все було б добре, та одного дня на порозі, з торбами в руках, постала зовиця. По виразу обличчя ми все зрозуміли.
Ми з чоловіком живемо у його батьків, у їхньому будинку, збудованому ще років двадцять тому. Свекра не стало п’ять років тому, а зі свекрухою у мене чудові стосунки.
Весілля було майже рік тому і Олена Степанівна одразу ж запропонувала нам, щоб ми жили в неї. Ми не чинили опір і переїхали. Вона спокійна жінка. Проблем жодних не створює. Хіба що вдома може допомогти.
– Я така задоволена, що ви створили хорошу сім’ю, бачу, що ви живете дружно, тому вирішила все вам залишити, — після цього написала дарчу на мого чоловіка.
Вся справа в тому, що в нього є сестра і ось вона зволила повернутись додому.
– Марто, що знову сталося? Знову не того чоловіка підчепила? — запитувала мати.
– Не везе мені в коханні, мам, – після цього вона протягом години розповідала, який їй поганий чоловік дістався.
Марта вже кілька разів йшла з батьківського будинку до чергового чоловіка і щоразу поверталася. У всьому звинувачувала чоловіків, а не себе, це зрозуміло. Хоча я думаю, що саме від жінки завжди залежить, чи захоче чоловік жити з нею, чи припинить стосунки.
– Роман чому не з’їде? Він же одружився. Мамо, ти не попереджала його, що я можу повертатися в любий момент?
– А навіщо йому їхати? У них із дружиною хороший шлюб, серйозний, це ж ти гуляєш час від часу, а потім повертаєшся. Тож можеш тепер у них питати, чи можеш ти тут залишатися, чи вони будуть не проти!
– Що означає у них запитувати? Ти що таке говориш? Де хочу, там і живу.
Вона є особистістю досить самовпевненою. Звичайно, самозакоханості їй не позичати. Не дивлячись на те, що вона досить не погана собою, тільки це ж не означає, що ти головніший за інших і важливіший? Може, через це її й кидають чоловіки? Хіба хтось захоче жити з такою ексцентричною особистістю? Ненадовго мужика вистачає таке терпіти.
Вчора приїжджав її останній співмешканець і привозив решту речей, які вона не встигла забрати. На вигляд нормальний мужик, цілком адекватний, зовсім не такий, як говорила про нього Марта.
– Чекайте, а чому ви розлучилися з Мартою?
– Та скільки можна все це терпіти? Поводиться так, наче пуп землі. А насправді вона хто? Я їй не прислуга, щоб усе подавати на блюдечку. Плюс була помічена у компанії підозрілих особистостей. Я подумав і зрозумів, що не готовий жити з такою людиною. Дівчат нормальних чимало, ще зустріну свою наречену.
По будинку вона виконувати роботу відмовлялася. Тільки смітила. Розтикала свої речі по кутках. Я зважилася на серйозну розмову. Захотіла розподілити обов’язки. Якщо вона збирається жити тут, нехай виконує свою частину домашньої роботи.
– Марто, я хочу поговорити з тобою. Давай розділимо обов’язки, прибирати по черзі тричі на тиждень. Раз я, раз мама, раз ти. Оплачуємо послуги порівно.
– Ти взагалі чого тут командуєш? Хочеш змусити мене прибирати? Не буде цього! Так ось, прибираєш у хаті тільки ти, мати не смій чіпати. Враховуючи той факт, що єдиним мужиком у домі є мій брат, він нехай все й оплачує. А я надовго не затримаюсь. Ось знайду гідного мужика і одразу поїду.
Я вже зібралася сказати їй, що вона не є центром всесвіту, і ніхто панькатись з нею не буде, але вона мене перервала.
– Можу взагалі тут залишитися. А якщо будеш обурюватися, то взагалі за двері виставити можу! — заявила Марта.
– Твоя мати оформила будинок на мого чоловіка, тому мені нічого не мішає зробити так, щоб він якнайшвидше тебе позбувся. І не подивлюся на те, що ти йому доводишся сестрою.
За кілька днів знайомства вона змогла мене так вивести. Цікаво, як же її чоловіки терплять стільки? І в кого вона така? Свекруха — найдобріша жінка в світі. Як вона могла привести таку дитину на світ? І їй уже майже тридцять.
Скоро краса її зів’яне і що вона тоді зможе запропонувати чоловікові? Ось дочекаюся чоловіка з роботи і повідомлю йому, що не маю наміру терпіти його сестрицю в цьому будинку. А вона сидить у кімнаті і притихла. Швидше за все, не могла припустити, що мати так будинком розпорядиться. Ну нічого, хай подумає над своєю поведінкою. Може й зрозуміє, що не права…
Фото ілюстративне
