– Я дуже люблю Даринку, тому я піду з роботи і буду сиидіти з нею, а ти йди працюй, і гроші мені будеш віддавати, бо я краще ними вмію користуватися, – заявила мені мама. Я так цього не хочу! Видно, що дитина її дратує. Але вийти на роботу і найняти няню мені не по кишені, садочок тільки після трьох років.
Не знаю, як мені жити далі. Моя мама немов хоче, щоб я була нещасна, щоб я була невдахою і впивається цим.
Я потрапила в залежне від неї положення, тому що у мене маленька дитина. З чоловіком розлучилися ще півроку тому, бо розписалися лише через дитинку і нічого з того не вийшло. Розумію, що зробила помилку: що не потрібно було ні народжувати, ні виходити заміж. Я б все віддала, щоб повернутися в минуле і змінити це, але не можу.
Мама постійно нагадує мені, яка я довірлива і дурненька, що нічого не розумію в житті. Через 2 місяці дочці буде півтора року і мені потрібно вирішувати питання з роботою, тому що поки ми живемо на мої дитячі гроші і аліменти, але цього дуже мало, і я не можу сидіти з дитиною вдома до трьох років, треба заробляти.
– Я дуже люблю Даринку, тому я піду з роботи і буду сиидіти з нею, а ти йди працюй, і гроші мені будеш віддавати, бо я краще ними вмію користуватися, – заявила мені мама.
Тобто, я буду працювати і давати їй гроші! Я не дуже хочу, щоб мама сиділа з донечкою, тому що вона часто кричить на неї, сварить, видно, що дитина її дратує. Але вийти на роботу і найняти няню мені не по кишені, садочок тільки після трьох років. Мама знає це і користується моєю залежністю від неї, постійно доводить мене до сліз, зриває на мені своє роздратування, кричить, згадує всі невдачі і промахи.
У мене є окрема квартира, ми там прописані з донькою і живемо. Якщо мама буде з нею сидіти, то в батьківській квартирі, значить, і мені там доведеться жити. Я просто збожеволію, не хочу знову жити з батьками, слухати негатив і докори. Не бачу виходу з ситуації і не бачу просвіту в подальшому житті.
Можливо, віддати малу поки що в дитбудинок, поки я сама на ноги стану? Я б тоді нормальну роботу пошукала, а, може, і хлопця б знайшла гарного. А так мені мама не дасть влаштувати своє особисте життя.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла
- Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
- Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
- Так, я залишила свого сина, але ж не на чужу людину, а на рідну бабусю, а сама подалася за Євгеном до Херсону. Я ж мала право на кохання. Але якщо мене Євген любив, то про мого сина і чути нічого не хотів. Та зараз все змінилося, Євген покинув цей світ, а його діти прогнали мене з квартири. Я надіялась, що Богдан подасть мені руку допомоги. Єдине, що він сказав: “Ти проміняла мене на чоловічі штани! Бачити тебе не хочу!”
- Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда