fbpx

– Я дуже люблю Даринку, тому я піду з роботи і буду сиидіти з нею, а ти йди працюй, і гроші мені будеш віддавати, бо я краще ними вмію користуватися, – заявила мені мама. Я так цього не хочу! Видно, що дитина її дратує. Але вийти на роботу і найняти няню мені не по кишені, садочок тільки після трьох років. Можливо, віддати малу поки що в дитбудинок, поки я сама на ноги стану? Я б тоді нормальну роботу пошукала, а, може, і хлопця б знайшла гарного

– Я дуже люблю Даринку, тому я піду з роботи і буду сиидіти з нею, а ти йди працюй, і гроші мені будеш віддавати, бо я краще ними вмію користуватися, – заявила мені мама. Я так цього не хочу! Видно, що дитина її дратує. Але вийти на роботу і найняти няню мені не по кишені, садочок тільки після трьох років.

Не знаю, як мені жити далі. Моя мама немов хоче, щоб я була нещасна, щоб я була невдахою і впивається цим.

Я потрапила в залежне від неї положення, тому що у мене маленька дитина. З чоловіком розлучилися ще півроку тому, бо розписалися лише через дитинку і нічого з того не вийшло. Розумію, що зробила помилку: що не потрібно було ні народжувати, ні виходити заміж. Я б все віддала, щоб повернутися в минуле і змінити це, але не можу.

Мама постійно нагадує мені, яка я довірлива і дурненька, що нічого не розумію в житті. Через 2 місяці дочці буде півтора року і мені потрібно вирішувати питання з роботою, тому що поки ми живемо на мої дитячі гроші і аліменти, але цього дуже мало, і я не можу сидіти з дитиною вдома до трьох років, треба заробляти.

– Я дуже люблю Даринку, тому я піду з роботи і буду сиидіти з нею, а ти йди працюй, і гроші мені будеш віддавати, бо я краще ними вмію користуватися, – заявила мені мама.

Тобто, я буду працювати і давати їй гроші! Я не дуже хочу, щоб мама сиділа з донечкою, тому що вона часто кричить на неї, сварить, видно, що дитина її дратує. Але вийти на роботу і найняти няню мені не по кишені, садочок тільки після трьох років. Мама знає це і користується моєю залежністю від неї, постійно доводить мене до сліз, зриває на мені своє роздратування, кричить, згадує всі невдачі і промахи.

У мене є окрема квартира, ми там прописані з донькою і живемо. Якщо мама буде з нею сидіти, то в батьківській квартирі, значить, і мені там доведеться жити. Я просто збожеволію, не хочу знову жити з батьками, слухати негатив і докори. Не бачу виходу з ситуації і не бачу просвіту в подальшому житті.

Можливо, віддати малу поки що в дитбудинок, поки я сама на ноги стану? Я б тоді нормальну роботу пошукала, а, може, і хлопця б знайшла гарного. А так мені мама не дасть влаштувати своє особисте життя.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page