Я одружився з великого кохання. Ми з дружиною Алевтиною разом 15 років і загалом щасливі, дуже її люблю, вона у мене найкраща.
От тільки своїх дітей нам Господь не дав – Алевтина бездітна.
Свого часу я не погодився на всиновлення – відчуваю, що не зміг би полюбити генетично не рідну дитину.
Але я точно знаю, що сам можу мати дітей. І вони в мене є.
У мене є двоє синів від двох інших жінок, дружина про це не знає.
Я нажив їх під час відряджень в інші міста. Так, я не святий. Але хто не без гріха? Я їм обом сказав: дружину не покину, але хочу дитину від тебе. В обох випадках зробив тест на батьківство, щоб бути впевненим – хлопчики мої.
Діти знають, що я їхній тато, дуже не часто ми навіть бачимося, мені іноді вдається вирватися. Допомагаю обом грошима щомісячно. Одна з матерів моїх синів заміжня, інша – самотня. Але то повністю їхній вибір, я на їхнє особисте життя ніяк не впливаю і стосунки у мене з ними після народження хлопчиків вивлючно дружні.
Ось така моя історія. Роблю все, щоб дружина була зі мною щасливою. Ми забезпечені, багато подорожуємо, відпочиваємо.
Ну і, звичайно, сподіваюся, що сини, яким би я батьком не був, подадуть мені кухоль води в старості.
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
