Моя мама віддала свою спадщину своїй старшій сестрі. Вона ж така бідненька, бо живе у квартирці зі своїм сином, його дружиною та трьома дітьми. А те, що в мене така ж ситуація їй байдуже.
У маминої рідної сестри завжди щось йшло не так у житті. І їй на допомогу завжди кидалась уся родина. Чоловік голови немає, щоб грошей заробити, то скидається вся родина. Але дивина в тому, що ніхто їй не скаже, щоб кидала такого гниляка і жила собі сама.
Одного разу наш тато не стримався, бо мама всю заначку сестрі віддала.
– Про свою сім’ю з дітьми взагалі не думаєш, а туди все сунеш. Чомусь твоя сестра нам не допомагає, я не маю таких грошей, щоб її забезпечити. Вона ж “велика” перукарка. Нехай ходить по хатах, і заробляє, як їй не хватає.
Загалом, мама деякий час не допомагала сестрі фінансово і вони стали миритися з таким рішенням. Але по можливості вона завжди передавала то продукти, то одяг якийсь. Словом, все жаліла рідну сестру.
Кілька років тому я вийшла заміж. Довелося їхати жити до свекрухи, бо в батьків мала квартира і там ще жив брат. А інакше ми б на свою квартиру ніколи не наскладали.
Звичайно свекруха не найгірша людина на землі, але з нею буває складно. Але я поводилася як гість, тож мовчала.
Приводити на світ дітей у домі свекрухи я не наважилася. У себе в квартирі над цим подумаємо. А ось син маминої сестри так не думає.
Тітка Юля має доньку, яка молодша і старший син. Донька на даний час в невістках в іншій області. А син одружився і привів невістку до мами. І ось майже рік за роком вони приводять на світ дітей. Пів року тому третя народилася. Всі вони “кочують в цій двокімнатній квартирі.
Мама, звичайно, шкодує свою сестру, а от я вже не можу це терпіти, нехай проганяє цю сімейку. Це все-таки її квартира.
– Та куди ж я його випру?! Це синок мій, онучки мої, не посмію я!
Я лише розвела руками. Свекруха б нас точно не залишила, якби ми таке в її квартирі влаштували.
І ось рік тому, як пішла з життя бабуся. Її квартиру мали поділити порівну між двома дочками. Весь заповіт був на маму та її сестру. Я так благала її щоб вона дала нам частину грошей на іпотеку. Тільки мати мала свої плани на всі наші гроші.
Вона повністю віддала свою частку сестрі. І тепер у неї є ще одна двокімнатна квартира в якій тепер живуть син з дружиною та дітьми. І ніякої там частки немає.
Те, що зробила мама, не зрозумів взагалі ніхто з родини. Гаразд, якби гроші пішли не мені з братом, а вона купила б дачу. Її гроші витратила б на себе, її ж спадок. Але вона просто взяла і видала все своїй недолугій сестрі.
– Ви не розумієте, у неї дуже важке життя. Я все зробила правильно! Вона ніколи не жила в радості. Ви ще розберетеся зі своєю іпотекою, все життя попереду, а взагалі це мої гроші, я, як хочу, так ними і розпоряджаюся, ось взяла та вирішила допомогти. Рідня таки.
Звичайно, іпотеку ми свою колись візьмемо і виплатимо. Але те, що мама зробила я не зрозумію, як би не хотіла.
Мама переступила через мене заради сестри…
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір
- Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Я виконую обов’язки домробітниці та няні і при цьому не отримую жодної віддачі натомість