fbpx
життєві історії
Я двадцять років прожила біля чоловіка в Карпатах. Двох діток йому подарувала. Звістка про те, що він знайшов собі дівицю молоденьку, мене не те слово, підкосила. Я не роздумуючи зібрала все своє і переїхала до батька на Херсонщину. Та там я не мала чим дихати. Все не так, і все не те. Чим тільки привернув він її увагу: лисий, товстий, в голові не вкладається. Та одного разу від Віктора пролунав дзвінок

Я двадцять років прожила біля чоловіка в Карпатах. Двох діток йому подарувала. Звістка про те, що він знайшов собі дівицю молоденьку, мене не те слово, підкосила. Я не роздумуючи зібрала все своє і переїхала до батька на Херсонщину. Та там я не мала чим дихати. Все не так, і все не те. Чим тільки привернув він її увагу: лисий, товстий, в голові не вкладається. Та одного разу від Віктора пролунав дзвінок.

Тетяні 41 рік, вона протягом двадцяти років була одружена і привела на світ двох дітей. Після весільної подорожі чоловік відвіз її до себе на батьківщину до Карпат. Там вони й осіли. Тетяна влаштувалась у магазинчик продавцем, а чоловік на автобусі шоферував. Життя було спокійним і монотонним. Жодних струсів. Все чинно і статечно. Навіть знайомі заздрили.

Влітку під час відпустки їздили до батька Тані на Херсонщину, де я з нею і познайомилася. З того часу ми потоваришували. Іноді передзвонювалися, а влітку разом відпочивали на морі.

І тут взагалі несподіванка — Тетяна дізнається, що у чоловіка інша жінка. Молоденька дівчина, трохи старша 20 років. Приємна, вихована, освічена, на посаді. А чоловік у Тані кремезний, лисий, непримітний водила. Чим він міг її зацікавити? Досі ніхто не може збагнути.

Що поробиш. Тетяна вирішила розлучатися і поїхала на Херсонщину до тата. Дітей також забрала. Чоловік її не особливо зупиняв. Весь був поглинений новими почуттями та юною пасією.

Погорювала Таня, потужила, адже любила сильно чоловіка. Вона прижилася в тих краях, і тепер довелося все це залишити. Ось так буває.

Подобалось їй в Карпатах. В інших краях їй дихати не було чим. Все тут не те, не таке. Тато хоч і радів дочці, онукам, але важко було йому дивитися на її душевний стан. Тетяна все повторювала, що варто було Віктору вибачитися, покликати її назад, то вона миттю все покинула б і повернулася до нього. Тільки ніхто її не кликав. Ніхто за нею не сумував.

Час здатний залікувати будь-що. Пішла Тетяна працювати, син вступив до училища. Донька навчалася у школі.

Колишній теж даремно час не втрачав. Він одружився з коханкою, стали вони батьками спільної дитинки. Про старших дітей не забував. Платив їм аліменти та сина в гості кликав.

Минуло кілька років, телефонує колишній чоловік Тетяні та каже, що зрозумів, що був неправий. Нібито сивина тоді луснула в бороду, не може він ужитися з молодою дружиною, різні вони по життю, навіть теми для розмов знайти не можуть. Просив, щоб Тетяна повернулася.

Обіцяв Віктор розлучитися і одружитися з Тетяною. Тільки Таня була рішучою та незворушною. Відповіла, що хоч досі живе одна, нікого не покохала, лише час залікував її душевний стан. І тепер вони цілком чужі.

Вона покохала Херсонщину усім серцем. Ні до чого їй нові переїзди. І їй начхати, що відчуває її колишній чоловік.

І я вважаю, що правильно вона вчинила! Такі чоловіки другого шансу не заслуговують.

Фото ілюстративне