fbpx

Я готувала перед вихідними їжу, як пролунав цей телефонний дзвінок. – Уля, ти собі навіть уявити не можеш, – сказала сестра. І тут я зрозуміла, що вона помилилась контактами. Але не промовивши і слова, я стала слухати її розповідь дальше. – Моя Галька така бідна і нещасна! Грошей їй не хватає! Уявляєш? В неї і чоловік, і одна дитина. Не те що я, одна своїх двох рощу. Гидко слухати навіть було. На моря гроші є, а щоб помогти рідній сестрі – нема!

Я готувала перед вихідними їжу, як пролунав цей телефонний дзвінок. – Уля, ти собі навіть уявити не можеш, – сказала сестра. І тут я зрозуміла, що вона помилилась контактами. Але не промовивши і слова, я стала слухати її розповідь дальше. – Моя Галька така бідна і нещасна! Грошей їй не хватає! Уявляєш? В неї і чоловік, і одна дитина. Не те що я, одна своїх двох рощу. Гидко слухати навіть було. На моря гроші є, а щоб помогти рідній сестрі – нема!

Моя сестра, на відміну від мене, живе в селі, але не далеко, всього десять двадцять кілометрів від мене. Я знаю, що їм там живеться не легко, тому чим можу, завжди допомагаю.

На канікулах чи вихідних я часто запрошую до себе в гості дітей Олени – своїх племінників. У мене є одна дочка, приблизно віку племінників, і їм разом веселіше. Ми ходимо по дитячих кімнатах, чи парках, загалом весело проводимо час. Цієї неділі я теж вирішила зателефонувати Олені й запитати, чи її діти не хочуть до мене. Ми заговорилися, і я розповіла, що мені зараз досить тяжко… чорна полоса у житті. Нічого не виходить, викручуюсь як можу.

Ще й до всього автівку треба на СТО відвезти. Хотіла заробити на відпустку, — тільки час і сили витратила, а грошей так і не побачила, замовник виявився непорядною людиною. Я розумію, що таке не всі хочуть слухати, але мені так потрібно було з кимось поділитися своїми проблемами, адже у мене більше нікого нема. Натомість сестра замість підтримки, просто промовчала. Я злегка образилась на неї, адже це для мене так важливо…

Я готувала вечерю, і десь за годину пролунав телефонний дзвінок. Піднявши, я не встигла і слова сказати:

– Привіт! Уля, ти не зайнята?, – і не дочекавшись відповіді, починає. – Ну мене просто аж розпирає! Просто бракує слів! Ти уяви, Галька моя, ще має совість на життя скаржитися! Бач грошей в неї зараз нема! Звичайно що не буде хватати, на море кілька разів на рік, на роботу на автівці… де ж гроші взяти!? Питається: У тебе що, чоловіка немає?! Не можу просто витримати! Замість того, щоб мені помогти, спитати чи в мене все добре, вислати мені якісь гроші, племінники її, а я, в пошуках роботи, де маю їх взяти! Чоловіка то у мене немає. Я їх сама рощу. А другу дитину Галька чого не хоче?! Та тому що це турботи й розтрати більші, а вона звикла жити лише у своє задоволення

Я не повірила тому, що почула. Олена, як я зрозуміла, помилилася номером, і хотіла вже своїй подрузі розповісти враження від нашої розмови. Я далі не чула цей монолог. Перед очима темно, сльози накотилися — це так неприємно!

Хочу додати, що я завжди помагала Олені з дітьми. Я розумію, вона сама виховує, я ходжу на роботу, хоча також маю доньку, що ходить в садок. Потрібні були гроші — будь ласка, дітей відвезти кудись — залюбки… а зараз, коли труднощі в мене, ні слова підтримки.

Ви знаєте, це правда: роби добро і кидай його в воду!

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page