Я хочу, щоб моя дівчина, з якою ми почали разом жити, заробляла більше, мене не влаштовує, що я її забезпечую. Це також не подобається моїм батькам. Я не оплачую всі її забаганки, але за квартиру, їжу, розваги та інші речі я віддаю приблизно сімдесят відсотків від їх вартості. Вона ж витрачає близько тридцяти відсотків і вважає, що це нормально, тому що вона дівчина.
Я не знаю як ще сказати своїй дівчині про те, що вона повинна заробляти більше. Вона просто не розуміє моїх думок. Я хочу донести їй той факт, що якщо хтось живе на чужі гроші, то це автоматично означає залежність від іншої людини. У наших відносинах це проявляється так, що я фактично її забезпечую.
І хоча я не оплачую всі її забаганки, але за квартиру, їжу, розваги та інші речі я віддаю приблизно 70% від їх вартості. Вона ж витрачає близько 30% і вважає, що це нормально, тому що вона дівчина. Чи варто говорити, що якби я розповів у своїй родині про її підхід до відносин і спільних витрат, то мій батько би мене не зрозумів? Я не думаю, що різниця в доході сімей може стати причиною для розлучення, однак небажання змінюватися цілком тягне на серйозний привід.
Єдині люди, з ким я можу обговорити це, крім неї, – мої друзі. Вони, як ніхто інший, розуміють мене, тому що у всіх є досвід відносин з дівчатами, які були біднішими за них. Всі вони з ними розлучилися. Якщо говорити коротко, то причиною для розлучення стала розбіжність у вихованні і поглядах на життя.
Найприкріше у наших відносинах з моєю дівчиною, що рішення так і не було знайдено. Друзі всі розлучилися зі своїми дівчатами і знайшли інших, хто вихований в таких самих сім’ях, що і вони. Так, це зручно і в теорії можна вважати «рішенням», однак я так не хочу. Незважаючи на моє невдоволення її поведінкою, я як і раніше її люблю і не хочу кидати. Мені здається, що це крайній захід, звертатися до якого потрібно тільки в особливо важких ситуаціях.
Можливо мені варто поговорити з моєю матір’ю про цю ситуацію. Якщо батько точно відреагує негативно, то з матір’ю ще можна спробувати налагодити діалог. Вона в цьому плані у мене трохи більш «ліберальна», якщо можна так висловитися. Навряд чи вона зможе мені допомогти і чітко відповісти, що я можу в цій ситуації зробити, але мені досить буде задати вектор, в якому я повинен рухатися. І якщо я не зможу врятувати наші відносини, то мені буде досить того, що я спробував. Так, це схоже на виправдання провалу, але тим не менше. Краще спробувати зробити хоч щось, ніж не робити нічого.
А брати приклад зі своїх друзів, які при першій нагоді пішли до зручного для них варіанту, вкрай неправильно, в цьому я переконаний.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
