fbpx
життєві історії
Я ходжу в цю кондитерську за мигдальним рогаликом чи шоколадним круассаном. Ще у них чудові кексики з кремовою шапочкою, чіабатта, з якою можна одружуватися, крихітні тарталетки з ягодами, і коржики з горіхами та чорносливом. Напевно, і кава у них чудова. Але каву я купую у кондитерській через 10 метрів. Тільки з однієї причини. Ще можна дивитися на літню даму

– Олено, а чому ви каву не у нас купуєте? У нас дуже смачна кава, коштує не дорого.

Я ходжу в цю кондитерську за мигдальним рогаликом чи шоколадним круассаном. Ще у них чудові кексики з кремовою шапочкою, чіабатта, з якою можна одружуватися, крихітні тарталетки з ягодами, і коржики з горіхами та чорносливом. Напевно, і кава у них чудова. Але каву я купую у кондитерській через 10 метрів. Тільки з однієї причини: вони наливають каву в керамічне горнятко.

Не в паперовий стаканчик на винос, а в гарне керамічне горнятко. Так, теж на виніс, але з цим горнятком можна сидіти на лавці під деревом серед квітучих півонії. Дивитися на людей, що поспішають. На товстенького джмеля, який діловито облітає братки і конюшину. На рудого круглого кота, який милується своїми лапами та хвостом. Виставляє їх, як трофеї, явно вважає їх найкрасивішими лапами у світі. Ще можна дивитися на літню даму з величезним ротвейлером, вона каже йому «Господар» і звертається на «Ви», а він дивиться на неї, як на Велику Собачу Богиню.

– Ви знаєте, – кажу я дівчинці за касою, – господиня сусідньої кондитерської розуміє життя. Вона наливає каву у чашку. Вона не хвилюється, що я кудись втечу, що я не поверну чашку в кондитерську, а залишу її на лавці, що її розіб’ю. Вона розуміє, як це пити каву з керамічного горнятка та дивитися на джмеля. І вона, до речі, не ображається, що випічку я беру у вас.

– Ой, але ж це так не зручно. А так узяв стаканчик і пішов далі у справах.

– Я можу собі дозволити цю незручність.

Розумієте, бути зручним, за великим рахунком, це бути стандартним. Не заважати, не створювати чергу, не просити зайвого. Зручні люди не займають зайвого місця, вони не претендують, заради них не треба напружуватися.

Але тільки зручна для батьків дитина – це не пристосована до життя доросла людина. Зручний дорослий – це людина без ресурсів на життя.

Нормальне життя – це коли в ньому є місце для всього і свого часу. Є час бігти у справах і час дивитися на рудого кота. Є час для покупних пельменів та є час для святкового обіду. Є час кросівок та час шпильок. Час вишуканих суконь та час збирати волосся у хвостик. Є час бути переможцем, і час нічого не хотіти. Є час вдиху та час видиху.

Що вам зручно, а що ні – вирішуєте лише ви. Тільки ви можете вирішувати, якої довжиною має бути ваша спідниця і якої висоти ваші підбори. Що вам їсти, куди йти, що мріяти.

Люблю каву у керамічному горнятку.

Олена Пастернак

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com