fbpx
життєві історії
Я хотіла запросити сватів до нас на Різдво, та мій Євген вперся ногами і руками. Стільки років спливло з того часу, а він досі не забув, як він сам каже – “позорище” їхньої сім’ї. Я в безвиході. Як примирити сватів, мені в голові не вміщається. Шкода, що наша Наталочка опинилася заручником в такій складній ситуації. Вона в нас єдина дитина

Я хотіла запросити сватів до нас на Різдво, та мій Євген вперся ногами і руками. Стільки років спливло з того часу, а він досі не забув, як він сам каже – “позорище” їхньої сім’ї. Я в безвиході. Як примирити сватів, мені в голові не вміщається. Шкода, що наша Наталочка опинилася заручником в такій складній ситуації. Вона в нас єдина дитина.

У нас з Євгеном єдина дочка. Ми в ній душі не чуємо, а особливо я. З татом стосунки були хороші в нашої Наталки до того моменту, поки вона не почала зустрічатися з Іваном, хлопцем з нашого села.

Влітку Іван запросив нашу Наталю в Карпати. Там все було так романтично. Саме в цьому чарівному місці він і зробив їй пропозицію вийти за нього заміж.

Мій же Євген до останнього надіявся, що наша Наталя розійдеться з Іваном, і до весілля справа не дійде.

Та сталося так, що перед новим роком молодята розписалися, а дай Бог, влітку, після нашої Перемоги, вони відгуляють весілля.

Мій чоловік навіть слухати не хоче про те, щоб Іван, наш зять приходив до нас в гості. Він на дух не переносить нашого зятя, а особливо його батьків, наших вже тепер сватів.

А тепер розповім вам про суть цієї складної проблеми.

Річ у тім, що у мого чоловіка є рідна сестра Оксана. Вона також живе в нашому селі. Вона вийшла заміж і живе неподалік від нас. Але раніше, коли Оксана була ще молода, вона зустрічалася з хлопцем. Вся справа йшла вже до весілля, та за місяць до цього дійства вони розбігаються. Ініціатором був саме хлопець, а сама Оксана дуже важко пережила цей час.

Все село гуділо плітками. Для сім’ї це було великим позором, що їх доньку кинули перед самим весіллям.

Згодом цей Степан одружився на іншій дівчині з нашого села, і в них народилися два сини. Як ви вже зрозуміли, цим Степаном і є наш сват, а його старший син Іван – наш з Євгеном зять.

Чоловік мій з того часу вважає їх поганими людьми. Каже, що і Іван рано чи пізно, нашу Наталку покине, і то ще буде добре, якщо в них не буде дітей.

На Різдво я дуже хотіла запросити сватів до нас в гості, та Євген мені заборонив це робити, інакше, як він мені повідомив – піде з дому.

Я в безвиході. Стільки років минуло, а мій чоловік досі вважає, що йому є за що гніватися.

Наша Наталочка дуже щаслива з Іваном, це по очах видно. Благо, живуть вони окремо, і ніхто не помішає їхньому щастю.

Але ж дочка у мене єдина дитина. Я дуже хочу родичатися зі сватами. Як пояснити Євгену, що все це в минулому? До слова навіть його сестра Оксана вже забула цю ситуацію, а той вперся, як осел.

На розписці ми не були, а ось батьки Івана були і привітали молодят як годиться. Я щиро надіюсь, що до весілля я таки переконає Євгена у тому, що він не правий, і на весіллі ми будемо почесними гостями.

Дуже хочу, щоб дочка пишалася батьками, які підтримують її в такий важливий для її сім’ї день.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page