fbpx

я кілька годин сидів і вивчав все, а потім приїхала дружина. Нічого не сказав, просто показав їй папку на компі і пішов з дітьми в кіно, у розважальний центр, в парк, ми добре провели день…

Я дізнався про зраду дружини тільки коли не стало того іншого чоловіка.

Офіційно в шлюбі я вже 10 років. До шлюбу з дружиною зустрічалися два роки, зараз обом по 34 роки. Є двоє дітей – син і дочка, маленькі ще, донька у молодших класаз, син у дитсадочку.

У шлюбі і у відносинах з дружиною все було добре, так я думав, так здавалося… Та ні, дійсно було добре до того моменту, поки дружина не влаштувалася на нову роботу і не стала будувати кар’єру. З цього все і почалося.

Спочатку – охолодження відносин. Я намагався якось все змінити, але дружина, ніби навмисне, все робила навпаки. А потім якось все налагодилося або просто заспокоїлося, була між нами розмова, і я їй повірив.

Але вже більше року тому все полетілов пріврву…

Живемо під одним дахом, наче чужі люди, ми батьки наших дітей, але один одному – чужі, абсолютно чужі. І якщо раніше все трималося на мені, і я намагався утримати і змінити ці відносини, то тепер і я вже більше нічого не хочу рятувати і опустив руки.

А причина банальна – роман дружини на роботі. Рік вона зустрічалася зі своїм шефом, рік обманювала мене і сім’ї.

Знаходила причини, щоб е їхати всією сім’єю на відпочинок, і їхали ми з дітьми, я і мої батьки, а вона нібито займалася проектом, а на ділі ж просто жила з ним у той час.

Новий рік так само зустрічали два роки тому. Вона дві години з нами побула, а потім нібито на корпоратив поїхала, а на ділі – до нього.

І ось його раптово не стало. А потім добрі люди, я досі не знаю, хто саме, скинули мені на пошту все їхнє листування, фото і навіть відео… Як пізніше виявилося, це особиста інформація з його особистого і робочого комп’ютерів. Є підозра, що моя дружина була у нього не єдиною, і її суперниця у такий спосіб вирішила помститися моїй дружині.

Я кілька годин сидів і вивчав все, а потім приїхала дружина. Нічого не сказав, просто показав їй папку на компі і пішов з дітьми в кіно, у розважальний центр, в парк, ми добре провели день…

Увечері повернулися додому, а дружина в сльозах, намагалася зі мною поговорити, щось пояснити, ось тільки я вже нічого не чув і не слухаю і не хочу чути досі.

Так і живемо. Дружина вже рік намагається щось змвнити, поговорити, витправдатися. Виглядає це все настільки безглуздо і награно, що тільки викликає відторгнення.

У ній більше немає нічого – ні хорошого, ні поганого. Мого в ній більнемає і ніколи не буде. Живу заради дітей, і діти разом з роботою стали моїми єдиними ліками. А дружина так і поросить поговорити, сходити до церкви, до сімейного психолога або просто вислухати. А що слухати? І навіщо тепер кудись йти? Хто вона після цього? І навіщо мені з нею тепер щось мати?

Ось така моя історія, такі ось відносини, ось така родина.

Напевно, мій дядько мав рацію, коли казав: люди добра не розуміють, чим більше для них добра робиш, тим дужче вони хочуть тебе зрадити і розіп’яти.

Ні, я не зневірився, можливо, колись я і буду знову щасливи, але точно не скоро і не з цією жінкою. А поки моя радість – це діти.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page