fbpx

Я кохаю свою дівчину Уляну, але вона з села і її деякі звички і манери дуже мені не подобаються. Найперше, дратує її білоруський акцент, бо її село під лісом на Житомирщині, близько від Білоруського кордону, вони там всі так розмовляють. Звичайно, користуватися телефоном і Інтернетом вона вміє, але від її запитань: «А чому у мене в телефоні Андроїд?», «Де знаходиться браузер?» мене просто підкидає. На першому курсі вона дуже смішно і невміло одягалася. Вона могла надіти червону спідницю із зеленою кофтою і старими зношеними босоніжками зі шкарпетками

Уже п’ять років я зустрічаюся зі своєю дівчиною Улянкою і часом вона мене просто виводить з себе. Хоча, чого гріха таїти, за останні кілька років вона помітно змінилася. Я виріс в мегаполісі, для мене життя в місті звичне і цікаве. А ось Улянка з невеликого селища. Їй було спочатку дуже складно адаптуватися до столиці. Разом ми вчимося в одному університеті, познайомилися на першому курсі. Вона дуже симпатична і добра, але деякі сільські звички у неї досі залишилися.

Наприклад, вона дуже недалека в різних технічних питаннях. Звичайно, користуватися телефоном і Інтернетом вона вміє, але від її запитань: «А чому у мене в телефоні Андроїд?», «Де знаходиться браузер?» мене просто підкидає.

Я програміст, намагаюся їй все по поличках пояснити і розкласти, але виходить туго. Розмовляє Уляна досі дуже голосно і з цим своїм білоруським акцентом. Це реально напружує. Може, у них там прийнято перекрикуватися, але я чую нормально. Намагаюся їй це донести вже років зо два. Поки без толку, ще над цим працюємо.

На першому курсі Уляна дуже смішно і невпопад одягалася. Вона могла надіти червону спідницю із зеленою кофтою і старими зношеними босоніжками зі шкарпетками. Я повів її в магазин, разом ми накупили їй модних речей і тепер вона навчилася їх комбінувати. Мене це дуже тішить. Ось тільки Улянці ще треба навчитися краще слідкувати і доглядати за собою, за своїм виглядом.

Як я вже сказав. Улянка досі не зовсім правильно говорить. Її «ложить», і «позвонить» змушували мене регулярно червоніти. Постійно її виправляю. Начебто розуміє… Але акцент нікуди не дівається, адже вона як поїде в село до рідних – одразу занурюється в те життя і спілкування з ними звичним ламаним діалектом.

Крім усього вищесказаного, хочу сказати на захист Уляни – вона дуже хазяйновита, турботлива і ніжна. Завжди нагодує смачним обідом, вислухає і спати укладе. Справжня жінка і дружина! І взагалі, неважливо, де людина народилася. Головне, щоб вона була добра і дбайлива!

Я не хочу її розкритикувати, якщо ви мій допис зрозуміли саме так, то це невірно. Мені лише хочеться донести до оточуючих, що якщо вас щось не влаштовує в партнері, про це варто говорити і обом працювати, над виправленням, а не замовчувати. І тоді ви проживете багато щасливих років разом!

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page