fbpx

Я коли побачив, що мама за голову взялась, вирішив забрати її до себе. На той час я вже був одружений, а моя Валентина чекала дитину. Оскільки у неї це другий шлюб, і від першого був син, мама була нам хорошою допомогою. Квартиру ми винаймали. Мама старалася встигнути все: і готувала, і прибирала, і за хлопчиком дивилася. Та одного дня я не стримався, і виставив маму за поріг. Після чого зателефонував сестрі

Я коли побачив, що мама за голову взялась, вирішив забрати її до себе. На той час я вже був одружений, а моя Валентина чекала дитину. Оскільки у неї це другий шлюб, і від першого був син, мама була нам хорошою допомогою. Квартиру ми винаймали. Мама старалася встигнути все: і готувала, і прибирала, і за хлопчиком дивилася. Та одного дня я не стримався, і виставив маму за поріг. Після чого зателефонував сестрі.

В дівчинки Галини, яка тепер живе з нами, було не просте життя. Мати її, Маруся, любила в чарку заглянути, а тато взагалі зник із їхнього життя, коли дівчинка ще зовсім крихіткою була. Тільки ось і вона, і її старший братик Денис, любили свою матір і поважали, хоч жили вони вкрай бідно. Вона не могла забезпечити їх часто необхідною їжею та дровами для топки печі. Зате до них частенько заходили мамині “друзі”.

Денис влаштувався у місті, щойно повернувся зі служби в армії. Там він зміг влаштуватися, працював, матері допомагав і забезпечував себе. Галина зустрічалася з Андрієм з 15 років, а коли їй виповнилося 18, переїхала жити до нього в районне містечко. Вона мріяла про сімейний затишок, тепло, про те, чого їй все життя не вистачало.

Десь рік тому у Марусі виявили недугу. Вона лежала в клініці. Галі доводилося розриватися між навчанням, домашніми обов’язками, підробітками та відвідуванням матері у клініці. Кожну копійку вона витрачала на препарати та дорогу.

Коли Марусю виписали, вона взялася за розум і відмовилася від колишнього способу життя. Коли син побачив, що мати змінилася не на жарт, Денис вирішив покликати її до себе пожити. Він встиг одружитися і зараз його дружина чекала дитину. Також у його дружини був 2-річний син від попереднього шлюбу. Квартиру вони винаймали в центрі міста. Валентина, невістка, хотіла піти попрацювати до того, як піде декрет, тому й вирішила покликати свекруху, щоб та посиділа з її сином, та й після появи на світ дитинки теж допомога буде.

Маруся собі не зраджувала, не розслаблялася, не хапалася за чарку і доглядала прийомного онука, за порядком у будинку стежила, прибирала, їжу готувала. Але щось сталося з невісткою, може, цікавий стан її змінив, або свекруха їй “вколола”. Одним словом, Валентина почала прискіпуватися до свекрухи. То їжа в тої несмачна, то прибрала в квартирі вона погано, то нахлібницею стала. А на роботу у неї вийти не вдалося. Хоча саме це спочатку входило до її планів.

Маруся не стала сперечатися і влаштувалась на роботу. Спочатку підлога пішла мити в магазинах, потім овочі перебирала у підприємців на ринку. Тільки невістці все не виходило догодити. Вона чіплялася до свекрухи. Коли сталася чергова “буря”, то син узяв та й вигнав маму з дому, не дивлячись на те, що надворі ніч. І речі її виставив за поріг.

Маруся стала жити у чоловіка, який працював із нею разом. У результаті за орендовану кімнату вони тепер платили навпіл. Сестрі Денис сказав такі слова: “Ну ось, тепер ти повнолітня і можеш допомагати мамі”…

А Галина розлучилася з хлопцем, з яким жила та живе у подруги. Тому теж не відмовилася б від допомоги та підтримки. Адже вона добре на ноги ще не встала.

Що робити? Як бути в такій ситуації?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page