Я люблю всі хатні справи зробити в п’ятницю, щоб вихідні провести з чоловіком і трьома дітьми. В цей час і з’явилася на порозі моя мама. Звісно, я не могла ігнорувати її, тому увімкнула чайник, поклала на тарілочку шматочок сирника, і сіла біля неї. – Доню, так тривати більше не може!
– Ти чому дозволяєш своєму чоловікові так поводитися? Ти трьох дітей одна виховуєш, а він живе та життям насолоджується! – постійно каже моя мама, коли приходить до мене в гості. – Ось куди він зараз поїхав?
– Мамо, він поїхав на тренування!
– Та йому вже 40 років! А він ходить на тренування. Ні, щоб дітей туди водити! – каже моя мама.
– Ну, наш старший син і сам чудово справляється з цим! А молодші діти нікуди ще не ходять!
– А тобі треба зайнятися собою! Ти глянь, як ти виглядаєш! – ніяк не могла заспокоїтись моя мама.
А раніше моя мама у моє життя взагалі ніколи не втручалася.
Коли я приходила до неї за допомогою чи порадою, то мама завжди говорила мені одне й те саме: “Терпи!”
Мама не хотіла, щоб я навіть звільнялася з нелюбимої роботи.
Потім я почала жити з чоловіком, але через рік я повернулася до своїх батьків уже не одна, а з маленькою дитиною на руках.
З Данилом ми легко розійшлися. Ще б! Адже ми навіть не були з ним одружені.
Коли я зустріла Романа, я зрозуміла, що це моя людина. Ми обидвоє дуже любили активні види спорту. Ми з Романом працювали і багато подорожували. Ми завжди підтримували один одного, допомагали порадою та справою.
А я спочатку займалася бізнесом. А потім я подарувала чоловіку сина. А за чотири роки я подарувала ще одного сина.
Нині молодшому синові пів року, а середньому синові – чотири з половиною роки. А ось старшому синові – вже 15 років. Я сиджу у декреті.
На вихідних чоловіку я завжди намагаюся приготувати їжу, прибрати в квартирі та все перепрати, щоб ми мали змогу відпочити всією сім’єю, з’їздити на пікнік, погуляти у парку.
Мій чоловік двічі на тиждень їздити на тренування зі скелелазіння, і я його підтримую. Мені не потрібен чоловік, який тільки лежатиме на дивані з “пінним”, і дивитися телевізор.
Я поки що просто не можу відвідувати такі тренування. Я ж дуже потрібна своїм дітям. Я дуже втомлююся від того, що постійно сиджу вдома. Я і мама, і кухар, і прибиральниця.
Звичайно, я хочу сходити і в салон краси, і на масаж. Але поки що я про це тільки мрію. Але це мій свідомий вибір. Та мені нелегко. Але це не означає, що мама має налаштовувати мене проти мого чоловіка.
– Але ж Роман нас забезпечує, він дуже втомлюється на роботі. Йому треба відпочивати!
– А ти хіба не втомлюєшся? Тобі хіба відпочинок не потрібний?
– Мамо, я теж втомлююся! Але мене все влаштовує!
– Я хочу, щоб у тебе все було добре! Я розумію, що Роман хороший. Але ти маєш частіше залишати його з вашими дітьми і більше відпочивати! Оце буде правильно! – Наполягає моя мама…
А що ви скажете з цього приводу?
Фото ілюстративне
