Зрозумійте правильно. Я людина мирна. Завжди готова відступити, зрозуміти, прийняти. Син такий самий. Готовий поговорити, обговорити проблеми. Але все не так просто.
Невістка Настуня мені сподобалася. Привітна, проста дівчинка, ми з нею легко знаходили спільні теми для спілкування.
Але, як виявилося, Настя дуже залежить від маминої думки. А мама її з першого знайомства здалася – душа-людина. А в житті – словами не передати, ота, що в ступі літає. Вихователька дитячого садка.
А невістка мамі в рота заглядає. Як мама сказала, так і правильно. Намагаюся поговорити з нею відверто – немає результату. Речі мають бути дорогими. В очах лише гроші, гроші.
Син у мене електрик. Зарплата, звісно, не мільйонера, але на курорти їздили до вторгнення, мешкають під Києвом, трикімнатна квартира.
Я біженка з Харківщини. Син привіз до себе. Не втручаюся у їхні стосунки. Дорослі люди повинні вирішувати все самі. Але втомилася від випадів невістки. Намагалася поговорити, порозумітися. Марно. Безнадійно. Її мати мого сина, як тільки не ображала. Я зрозуміла, у неї мета – розвести їх у будь-який спосіб.
Душа болить. Адже можна зберегти сім’ю! У них же дитинка! Потрібно лише прислухатися один до одного, не робити на перекір.
Як їм допомогти? Я не нав’язую їм своєї думки. Це їхнє життя. Але за що така неприязнь до мене? Дуже сумно.
Зараз спати не можу, все думки, думки – як зробити так, щоб врятувати родину сина від краху, дитя ж шкода й синочка.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.