fbpx

Я мамі прямо так і сказала, а що такого? Я ж хвилююсь за неї. Я б промовчала, якщо б вона просто за дядька Толіка заміж збиралася вийти, але ж ні, вона надумала мені братика чи сестричку подарувати. Не треба мені такого щастя. В її віці про пиріжки з котлетами треба думати, а не про підгузки. 45- це вам не 30!

Я мамі прямо так і сказала, а що такого? Я ж хвилююсь за неї. Я б промовчала, якщо б вона просто за дядька Толіка заміж збиралася вийти, але ж ні, вона надумала мені братика чи сестричку подарувати. Не треба мені такого щастя. В її віці про пиріжки з котлетами треба думати, а не про підгузки. 45- це вам не 30!

Мене звати Іванка. Мої батьки прожили разом 12 років, а потім розлучилися. Я лишилася жити з мамою. Ми з мамою переїхали жити до іншого міста. Жити ми стали на орендованій квартирі. Мама влаштувалась на нову роботу. І через пів року у неї почався роман із одним чоловіком, її колегою по роботі.

Через два місяці мама повідомила мені про те, що вона чекає дитину і збирається виходити заміж за цього чоловіка. І дитину від нього вона дуже чекає. Я була просто здивована, коли про це дізналася! Яка дитина у такому віці?

Її новому чоловікові 54 роки, мамі 45 років. Я все розумію: що можна вийти заміж у такому віці, але навіщо ж приводити на світ дитину.

Я дуже хвилююся за свою маму. Вона не така вже й здорова. Я так їй і сказала:

– Мамо, ти ж не витримаєш такого навантаження! Хто тобі допомагатиме? Якщо тебе, не дай Бог, не стане, то що тоді буде? Я, повинна твою дитину ростити?

Мама дуже на мене за ці слова образилася і прогнала з дому. Я не знала, що робити. Винаймати квартиру сама я не могла. Я переїхала жити до батька. Але за своєю мамою я дуже сумую. Я часто їй телефонувала, але вона не хотіла розмовляти зі мною.

Я відчуваю, що мама стала для мене чужою людиною. Вона вважає, що я побажала їй “найгіршого”, коли сказала, що її організм не витримає такого навантаження.

Але ж це не так. Я просто дуже хвилююсь за свою маму. Я не відчуваю своєї провини через те, що я сказала тоді.

Минуло вже три роки. Ми з мамою взагалі перестали спілкуватися. Я їй не дзвоню, і вона мені теж не дзвонить. Я не знаю, як вона живе. Я навіть не знаю, хто в мене з’явився: братик чи сестричка.

Що ж мені робити? Як налагодити стосунки з мамою?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page