Бабуся із сусідньої квартири нам усіх квартирантів розігнала. Розмови з нею не допомагають, тільки квартиру якщо продавати. Вона ще в моєму дитинстві була пакостною, а з роками це поглибилося у неї.
Я маю квартиру, яка після батьків залишилася. Я там виросла, можна сказати, родове гніздо, бо раніше там мешкала наша бабуся. У нас із чоловіком своє житло, діти поки що маленькі, їм нерухомість ні до чого. Ми вирішили, навіщо квартира просто так стоятиме і гроші з нас тягтиме, якщо її можна під винаймання?
Перші мешканці протрималися півроку, згодом з’їхали. За ці півроку я встигла познайомитися з нашим дільничним, разів п’ятнадцять приїхати на квартиру, щоб розібратися з правоохоронцями, яких викликала сусідка на моїх квартирантів і вислухати безліч претензій від мешканців.
Чого тільки сусідка не вигадувала! То в них там кубло, то їй чується, що там жінка волає, то телевізор голосно працює. А там жила спокійна молода пара, я спеціально питала в інших сусідів, нікому вони не заважали, окрім тієї бабці.
Потім квартиру надавали студентам, щоб їй було на що скаржитися. Студенти народ веселий і міцний, їх пройняти складно. Але вона та їх примудрилася вижити. У день по десять разів ходила і виказувала невдоволення, а якщо не пускали, то вона стояла і в двері стукала, поки не відчинять.
Таким чином ця бабуська виселила ще кілька квартирантів, всі витримували кілька місяців, а потім тапки в руки і бігом звідти. Тепер квартира стоїть закрита і їсть наші гроші, а зараз ще й за опалення тягне.
Цю бабу вже у кращому світі світі з ліхтарями шукають, а вона все настрій людям псує. На мене мамі завжди жалілася свого часу, наговорювала вигадки, тепер продовжує мені інакше пакостити.
Дуже не хотілося продавати квартиру, але доведеться, мабуть. Із такою сусідкою добра від неї не буде. Я вже з цим маже змирилася.Але й сумно ось так програти. А як би ви вчинили?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
