Батьки подарували мені машину. І враз я стала для мами чоловіка улюбленою невісточкою! От дива бувають на світі!
З Мишком ми справили весілля три роки тому. У моїй сім’ї грошей на святкування не було, про що вони відразу і сказали сватам, моїм свекрам. У мене є молодша сестра Людп, яка дуже старалася закінчити школу з медаллю і вступити на бюджет, але, на жаль, не всі потрібні предмети давалися їй так само легко, як біологія і хімія. Батькам довелося розщедритися і наймати репетиторів, які зараз дуже не дешеві.
Я на батьків не ображаюся, порівнювати майбутнє сестри і пусту гулянку на один день дуже нерозумно. Тому я була готова просто розписатися з коханим і посидіти в колі моїх і його батьків. А з друзями б потім на шашлики сходили. Як на мене, чудово б вийшло.
Але свекруха Анастасія Сергіївна заквохтала, що так не робиться, що двом синам весілля зіграли, і цьому зіграють. Ми з батьками розвели руками – хочете, оплачуйте. Весілля було повністю на смак свекрухи, вона замовляла, домовлялася, обирала. Я своє слово сказала тільки коли купувала сукню, оскільки оплачувала її сама. Мамі Мишка вона, звичайно ж, не сподобалося, але вдіяти вона з цим нічого не могла. В іншому випадку я пообіцяла прийти на весілля в джинсах і футболці. Вона мені не повірила, але моя посмішка і завірення її сина, що я так можу зробити, все-таки переконали маму чоловіка.
Все наше сімейне життя свекруха журилася, що син допустив такий мезальянс. Мене постійно порівнювали зі старшими невістками, мовляв, вони он які молодці і помічниці, а я так, не приший коняці хвіст. Не таким прямим текстом, але не зрозуміти натяк було просто нереально. Мені на початку було прикро, але потім Оля, дружина старшого брата Михайла, мене заспокоїла.
– Тобі дуже пощастило, що ти не в фаворі. Нас з Танею вона вже просто засмикала. Те їй зроби, це зроби.Та все зі знижкою або безкоштовно. Тож радій, що вона вважає тебе не корсною.
І я якось повірила. Оля і Таня працюють в салоні краси. Оля косметолог, а Таня масажист. А свекушенька у нас за собою стежить щосили. Тож дістається дівчатам, напевно, регулярно і від щирого серця.
Я ж в улюблениці потрапила нещодавно через моїх батьків. Як я розповідала, з весіллям вони допомогти не могли, все гроші йшли на навчання сестри. Тепер же вона ступила на бюджет, як і хотіла, а батьки вирішили зробити мені подарунок. І не аби який, а машину!
Моєму захвату не було меж. На права я здала кілька років тому, але про машину могла тільки мріяти. Все було чудово, поки про подарунок не дізналися свекруха. Тут для мене і почалися темні часи.
– Оленко, дівчинка моя, а ти зможеш мене завтра відвезти до стоматолога? – від цукру в голосі свекрухи мені стало приторно. І так, я возила її до стоматолога, по розсаду, на дачу, до подружки на ювілей, в поліклініку і у всіх її справах. Таке відчуття, що вона десять років сиділа сиднем і чекала, збирала до купи справи, а тут вирішила все разом переробити.
Нещодавно возила я її в салон до Тані, поки Анастасія Сергіївна наводила красу, ми з Олею пили каву.
– Ну що, пан призначив тебе коханою дружиною? – сміялась вона. – ласкаво просимо в клуб корисних, але нещасних невісток!
Я посміялася за компанію, але подумала, що у мене з нашої трійці у єдиної є вихід. Уже другого тижня я підштовхую чоловіка в напрямку автошколи. Розписую йому всю красу самостійного водіння, перспективи спільних подорожей, коли обидва водії та інші принади.
Не згадую я лише про одне – про те, що на його шиї міцно влаштується його маман. Але мені чомусь не соромно. Нехай я знову стану найдаремнішою невісткою, але хоч перепочину без щедрого “кохання” Анастасії Сергіївни.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!