fbpx

Я Надію Степанівну, не інакше, як мамою кличу. Вона людина дуже хороша. Живуть вони зі свекром в селі. Поруч ще один син невістку привів. Але бентежило мене одне питання. Відповідь на нього я від свекрухи не отримала, лише лишній раз себе накрутила. Після останнього візиту мами, я зателефонувала невістці, яка з нею живе, і давай в неї все дізнаватися. – А мама що, вам нічого не говорила? Дивина!

Я Надію Степанівну, не інакше, як мамою кличу. Вона людина дуже хороша. Живуть вони зі свекром в селі. Поруч ще один син невістку привів. Але бентежило мене одне питання. Відповідь на нього я від свекрухи не отримала, лише лишній раз себе накрутила. Після останнього візиту мами, я зателефонувала невістці, яка з нею живе, і давай в неї все дізнаватися. – А мама що, вам нічого не говорила? Дивина!

Тітка Надя рідко гостює у дітей – максимум раз на рік. Сама вона з села, тому місто їй чуже. Далі райцентру не вибирається, і то – якщо капусту чи моркву треба продати.

Приїжджає бабуся лише на один день. Вранці сідає на перший автобус, а останнім добирається назад. Години чотири йде на дорогу.

– Мамо, чого ви? Хоч одну нічку переночуйте, — прохала спочатку невістка.

– На кого ж я господарю, дочко, залишу? – відповіла тітка Надя.

– Батько за коровами і курми доглядає, залиштеся, — щебетала невістка.

Свекруха своїх принципів не змінювала. Приїхала, роздала гостинці та повернулася до рідного села.

І якось Люда запитала у другої невістки, яка жила в селі зі свекрухою, чому родичка до міста всього на кілька годин приїжджає.

– Хіба вона не казала? – Здивувалася та.

– Говорила, що господарство на неї чекає, чоловік сам не впорається.

– Ага, звичайно, вона не звикла до міських туалетів. Ось у чому причина.

І справді! Під час візиту свекруха ніколи не ходила до “убиральні” та не користувалася ванною. Коли діти приїхали до села, прямо запитали маму, чи це так.

– Не звикла я діти в хаті це, для цього й будують вбиральні, — відповіла бабуся.

– Але ж у місті так живуть! – сказав син.

– Ви живете, а я не можу. Батько взагалі до вас не їздить, бо терпіти не привчений. Ви на мене не ображайтесь, до нас в село приїжджайте. У нас же свіже повітря та й дід для онука майданчик облаштував.

Невістка після цієї розмови одразу видихнула. Вона ж думала, що свекруха її недолюблює, ображається. З того часу почали вони з чоловіком частіше в село приїжджати.

А ви потрапляли в схожі ситуації?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page