fbpx
життєві історії
Я навіть чоловіку нічого не розповідала. Хвилювалась, що важко перенесе він цю звістку. До нас новоспечені молодята в неділю навідались. Настя з порогу стала пробачення просити. Якби ж не ці світлини в інтернеті, то б і не знала, що сваха з ними радість розділила. А ми в той час вареники ліпили

Я навіть чоловіку нічого не розповідала. Хвилювалась, що важко перенесе він цю звістку. До нас новоспечені молодята в неділю навідались. Настя з порогу стала пробачення просити. Якби ж не ці світлини в інтернеті, то б і не знала, що сваха з ними радість розділила. А ми в той час вареники ліпили.

Ніна Федорівна забігла кухню невеличкої кафешки. Її сиве волосся було недбало зібране в хвіст, але зовнішній вигляд її сьогодні зовсім не хвилював. Вона підійшла до кухарки Василини Петрівни і подивилася на свою змінницю так уважно, що та почувала себе ніяково.

– Ти ж вихідна! Що трапилося? – здивувалася напарниця.

Ніна Федорівна почала лити сльози і витирати квітчастим фартушком зрадливі сльози. Вона довго не могла заспокоїтись, щоб пояснити причину своєї появи.

– Донька… Вийшла заміж… Нам не сказала! — ще більше заплакала жінка.

– Як не сказала? — обняла її Ніна Федорівна.

– Я тільки зараз дізналася, що вона заміжня. Мені сказала, що вони вирішили нас із батьком не кликати.

– Як так? Ви ж найрідніші люди! Заспокойся, моя люба. Зараз чай зроблю, а ти мені все розкажеш, — заспокоювала її напарниця.

Коли Василина Петрівна трохи заспокоїлася, вона продовжила свою розмову:

– Настя ж моя вчитися в місто поїхала. Я їй допомагала, гроші на карту перекидала, продукти передавала маршруткою. Мені ж доводилося на двох роботах працювати, бо чоловік занедужав. Квартиру їй в іпотеку взяли, щоб вона в гуртожитку не жила.

У цей момент Ніна згадала доньку своєї змінниці. Настя завжди була дуже важливою та егоїстичною, та й дорослу із себе показувала. Вона навчалася у найпрестижнішому вузі – мама постаралася. А та навіть жодного разу “дякую” не сказала.

– Жили вони з хлопцем. Це я знала, адже навіть у гості запрошувала їх. А тут вона мені сказала, що вони побралися, у колі друзів відзначили і все. Я ж її виростила, вона у мене єдина дитина. Я все найкраще їй віддавала. Найгірше, що мене вона обманула. Я побачила фото в соцмережі, там батьки нареченого стоять і посміхаються, а ми… знову розплакалася жінка.

– Ось і дочка у тебе! — не витримала Ніна Федорівна.

Василина Петрівна виговорилась і пішла додому. Їй полегшало, адже треба було вилити душу, а чоловікові не хотіла про це розповідати. Вона набралася сміливості і зателефонувала дочці, щоби висловитися.

Через день донька із зятем з’явилися у гості. Донька простягла мамі величезний букет тюльпанів і сховала очі від сорому. Вона обійняла маму і почала просити пробачення. Молодята запросили батьків до ресторану, аби хоч якось виправити свою провину. Звичайно, Василина Петрівна вибачила доньку, адже вона її найближча людина.

Сподіваємось, що Настя зрозуміла, що не ті друзі, які відзначають із тобою за столом, а ті, які завжди подадуть руку допомоги та не залишать у скрутній хвилині.

Фото ілюстративне