fbpx
життєві історії
Я навіть дякую всім цим подіям. Адже завдяки їм я не в райцентрі на Херсонщині, а з родиною в Сінгапурі. Живемо по феншуй, який я викладаю і який був нікому не потрібен в україні. поважаємо. як і місцеві, культ їжі та життя. Саме число 28 символізує процвітання 

Я навіть дякую всім цим подіям. Адже завдяки їм я не в райцентрі на Херсонщині, а з родиною – я, чоловік і троє наших дітей 0 в Сінгапурі. Живемо по феншуй, який я викладаю і який був нікому не потрібен в україні. поважаємо. як і місцеві, культ їжі та життя.

Так, у Сінгапурі культ їжі – усі говорять про неї та мріють відкрити щось своє. Чоловік мій теж пішов працювати поки що кухарем в ресторан з мрією відкрити у майюутньому свій заклад – тут держава дуже цьому сприяє.

Ми і приїхали, власне, на запрошення власника ресторану – давнього знайомого чоловіка. Він не сказати, що його близький друг, але коли в Україні сталася біда, нас запросили і фінансово допомогли сюди добратися, а це було дуже не просто.

так ось, тут навіть питання “Як справи?” має на увазі під собою «А що смачного ти сьогодні з’їв?» Тут дуже багато хокерів – це щось подібне до фуд-корту, де готують і продають недорогу їжу в межах 5 сінгапурських доларів.

Найпопулярніші страви на хокерах – курка з рисом, огірками та чашкою чаю, бак-кут-тех – свинячий бульйон з реберцями, сате – м’ясо на грилі, хокієн-праун-мі – локшина з морепродуктами, яйцями та паростками квасолі. Найекзотичніше з того, що ми зустріли, — це лавки, де подають страви із спеціально вирощених жаб.

А ось келих пінного коштує близько 18 доларів. Чому так дорого? Сінгапур – це острів, тому всі продукти імпортуються. А в ціну закладається дорога логістика, оренда, праця та податки. Тут багато ресторанів на різний бюджет, у тому числі із зірками Michelin.

Сінгапур – дороге місто як для життя, так і для бізнесу.

У Сінгапурі дуже шанують феншуй. У місті є будівлі, які збудовані спеціально так, щоб збільшувати фінансові потоки та позитивну енергію. Наприклад, найбільше в Азії колесо огляду складається з 28 капсул, у кожній з яких міститься рівно 28 осіб. Час катання – 28 хвилин. А саме число 28 символізує процвітання.

У місцевому аеропорту є сади та фонтани – вважається, що це знижує втому та негатив. Музей ArtScience має форму лотоса – це знак мудрості, зростання та удачі. Національний символ Сінгапуру — риба з головою лева Мерліон, зображення якого можна зустріти на купюрах, поштових марках і не тільки. Він символізує мудрість, репутацію. Тут навіть доларову монету виконано по феншуй – у формі восьмикутника з Мерліоном!

Сінгапурці вірять, що це допомагає процвітанню країни.

Фахівець з феншуй – одна з найбільш високооплачуваних професій у Сінгапурі. Його консультація може коштувати від 500 до 5000 доларів. Я поки на найнжчій сходинці. але щастя вже те, що займаюся улюбленою справою!

У Сінгапурі більшість населення становлять китайці, індуси та малазійці. У цьому і є унікальність міста, де ефектні хмарочоси є сусідами з історичними різнокольоровими будиночками, езотерикою.

Один із плюсів такої багатокультурності – ти можеш прийти у будь-який квартал і побачити щось нове, скуштувати екзотичну кухню. Тут нікого не пригнічують, не ображають, а саме місто входить у топ найбезпечніших мегаполісів світу.

Усі живуть у злагоді. Люди дружелюбно ставляться до експатів, ввічливі та законослухняні. У нас в команді є індуси та китайці, тому їм дають вихідний на релігійні свята. Наш керівник іноді обкурює простір, а менеджери розсипають цукор на удачу.

У Сінгапурі з розмахом відзначають різні свята – Хелловін, Різдво, День святого Валентина, Новий рік, індійський Новий рік. До них готують прикраси, подарунки.

Наймасштабніше відзначається китайський Новий рік, який святкують на початку лютого протягом 1-2 тижнів, при цьому місцеві китайці беруть вихідний на більшу частину свята.

Прийнято робити величезну страву із закусками, овочами, вермишеллю в одній тарілці: усі паличками беруть звідти їжу та підкидають, загадуючи бажання.

Ще одна традиційна страва – печиво з ананасовим джемом. Як подарунок зазвичай вручають гроші у спеціальному червоному конверті.

Все місто прикрашають червоними ліхтарями, вогниками. А замість ялинок скрізь ставлять мандаринові, апельсинові чи лимонні дерева.

Загалом, сінгапурці роблять те саме, що й ми: готують національну їжу, ходять у гості, багато їдять і п’ють, тільки з іншим колоритом.

Тут платна медицина та школи, в яких не ставлять оцінки.

Сінгапур – маленький острів з населенням до 6 млн. жителів. Місто можна об’їхати велосипедом приблизно за п’ять годин. Тут говорять не лише англійською, а й на сингліші. Це спрощена англійська з акцентом та іноді помилками. Наприклад, тут часто вживають фразу No need хоча правильно говорити Don’t have to, плюс в кінці фраз додають протягнуте La. Виглядає це приблизно так: How are you la?

У Сінгапурі високий рівень медицини, тому багато як приватних, і державних клінік. Тут уся медицина платна. Страховка з можливістю термінової госпіталізації. Прийом у лікаря у приватній клініці в середньому коштує 150 доларів. Ліки видають лише за рецептом, а їхня вартість утричі вища, ніж у нас.

Діти експатів ходять лише до приватних шкіл, де навчання коштує близько 1800-2200 на місяць. До безкоштовних місцевих закладів без резидентства не беруть. Є британські та канадські школи, де навчання коштує 50 000 на рік. Як правило, вони мають велику територію, де є різні спортивні майданчики, басейн, а в класах стоїть сучасне обладнання.

Наші діти навчаються у приватній школі, яку відкрив європейський підприємець.

У цій школі не ставлять оцінок, але раз на квартал дитина проходить тестування. Якщо все добре, учень переходить до наступного класу з предмета, якщо ні – знову проходить теми і передає тест.

Програма навчання у кожного індивідуальна, а канікули – 90 днів на рік – можна брати у будь-який час. Діти вивчають китайську, англійську, математику, науку, танці, природознавство, програмування. Є серед предметів також спорт та кераміка.

Молодші класники навчаються п’ять днів на тиждень, по п’ять уроків на день. Перший урок починається о 10.00, останній – о 14.00. Заняття тривають 40 хвилин. У державних школах уроки розпочинаються о 7.45.

Часто забирає дітей шкільний автобус. У багатьох навчальних закладах немає харчування, тому всі носять із собою ланчбокси.

Сінгапур регулярно входить до топ міст із дорогим рівнем життя. Середня зарплата у місті – 3000–5000. Звісно, ​​є ті, хто заробляє менше. Є люди з доходом 10–20 тис., як правило, це експати.

Квартиру, як і у нас, можна знайти самостійно через сайти нерухомості або звернутися до агента. Зазвичай послуги ріелтора сплачує власник квартири, договір оренди укладається на два роки. Якщо ви вирішили поїхати або поміняти квартиру раніше, потрібно залишити господареві депозит. В договорах прописуються нюанси: вам можуть заборонити палити на балконі або вивішувати білизну.

Ціни на житло різні. Наприклад, можна винайняти кімнату 10 кв. м без кондиціонера за 700 доларів. Хороша кімната коштуватиме приблизно 1200 доларів. Ми знайшли квартиру 20 кв. м неподалік центру за 1800, і це вважається відмінним варіантом за співвідношенням ціна – якість. Квартира для двох осіб 50-70 кв. м коштуватиме 2500.

Комунальні послуги виходять приблизно 250–300 доларів на місяць. Знайти житло із пристойним ремонтом за прийнятною ціною складно, але такі варіанти іноді потрапляють на ринок, особливо у нових будинках. А ось купувати нерухомість переселенцям невигідно: доведеться сплатити податок у розмірі 30% вартості.

У Сінгапурі темп життя набагато спокійніший і розміреніший, ніж в Києві, на приклад. Справа в тому, що ми з Херсонщини спочатку виїхали в Київ, тому можемо порівняти. Можливо, це все завдяки клімату – тут цілий рік +27.

У мене дуже скоротилася графа витрат на одяг. В основному родинний гардероб тепер складається з футболок, шортів та кросівок. Багато хто віддає перевагу спортивному стилю. А ось увечері вдягаються тепліше. При цьому ви можете спокійно прийти в ресторан у футболці та шльопаннях, і на вас не будуть косо дивитись.

Чим зазвичай зайняті сінгапурці? Вони їдять, п’ють пінне та знову їдять. Багато хто займається спортом, любить розваги. Ще одне велике хобі місцевих – подорожі.

Тут безліч парків, багато зелені. Сінгапур – рай для спортсменів-аматорів та велосипедистів. Для дітей є парк розваг Universal та зоопарк.

У місті дбайливо ставляться до довкілля. Це мені дуже подобається і імпонує. Наприклад, тут є волонтери, які збирають сміття на пляжах та у парках. Є садівники, які доглядають рослин і постійно обробляють їх від шкідників.

Якось до нас у квартиру навіть приходила спеціальна служба та перевіряла квіти, тому що в рамках боротьби з лихоманкою денге ми зобов’язані особливим чином утримувати рослини. Додайте до цього штрафи за паління, сміття – стане зрозуміло, чому у місті дуже чисто.

Пробуємо будувати тут наше нове життя, майбутнє для дітей – адже наша домівка зараз під ворогом, а в цілому в Україні для родини з дітьми наразі дуже сумні умови й перспективи.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.